Життя та діяльність Андрея Шептицького легко і водночас складно «втиснути» у рамки формально чи неформально визначених історичних епох.
«Перша епоха» цілком логічно вкладається у період між номінацією Шептицького на Станіславівського єпископа УГКЦ і початком Першої світової війни. Наступні «епохи»: арешт і заслання в Росію до рішення Ради амбасадорів у березні 1923 року визнати Східну Галичину невід’ємною частиною Речі Посполитої, міжвоєнний період до початку Другої світової війни. Остання «епоха», умовно кажучи, радянсько-німецька: з 1939 по 1944 роки, тобто до дня смерті митрополита 1 листопада 1944.
Однак щойно ми почнемо досліджувати його життєвий шлях і духовну спадщину, як виявиться, що легкість і простота у визначенні часових рамок вищезгаданих періодів виявляються позірними. Дії великих не завжди збігаються з коливаннями маятника історії.
На лекції Сергія Германа «Митрополит Шептицький і чотири епохи української історії» поговоримо про те, який вплив мав Митрополит на кожну з цих «епох», починаючи з кінця ХІХ – початку ХХ сторіччя.
Також, згадаємо й про п’яту епоху української історії, для якої постать Шептицького, поза всяким сумнівом, теж має колосальний значення.
Сергій Герман — журналіст, дипломат, письменник, аналітик, автор книги «VIA Романа. Життя митрополита Андрея Шептицького»