Центр ім. митрополита Андрея Шеприцького

Archive for the 'Освіта' Category

Мова на війні

Лис 11 2022 Published by under Лекції,Освіта,Особистості,Презентації

Бібліотека УКУ спільно з видавництвом “Віхола” 16 листопада запрошубть на розмову «Мова на війні».
  • як мова реагує на війну?
  • правопис мудрий, він усе зрозуміє: що змінилося у правилах, поняттях, сприйнятті?
  • “Слово, чому ти не твердая криця”: про емоційну забарвленість і силу слова у час війни.
  • чому “воріженьки” — це зневажливо, зменшує страх і їх величність, але “рідна наша земленько” звучить з такою любов’ю, що аж серденько щемить?
  • чому в Україні треба говорити українською?
  • а що буде далі? чи треба буде відновлювати мову, як країну?
  • не “по містАМ”, а “помістАХ”: культура мовлення ненав’язливо.
  • а насамкінець: що почитати?

 

Без начитки, без тяжких для розуміння складників та без докорів сумління й обмежень у словах розмовлятимуть:
  • Ольга Дубчак — головна редакторка видавництва «Віхола», авторка книжок «Чути українською», «Бачити українською», «Перемагати українською»
  • Марія Титаренко — кандидатка наук із соціальних комунікацій, доцентка Школи журналістики та комунікацій УКУ, письменниця, журналістка, членкиня Українського ПЕН.
  • Анастасія Левкова — письменниця, редакторка, кураторка літературних проєктів, членкиня Українського ПЕН.
/фото Анастасії: Vitalii Fidyk/

Коли? 23 листопада о 17:00

Де? Онлайн! Приєднатися до розмови можна буде онлайн на сторінці Бібліотеки УКУ та видавництва Віхола

No responses yet

Як зібратися і написати дипломну чи курсову роботу, коли йде війна?

Кві 14 2022 Published by under Освіта

Війна – виклик для всіх українців. Але ж важливо продовжувати працювати, вчитися!
Ще й треба завершити академічний рік.
Де взяти час і силу, а головне – мету, щоб не просто продовжувати вчитися, а ще й писати кваліфікаційні роботи, коли навіть у мирний час це складно робити, а то ще й війна?!
 
✍️ «Спільнота УКУ активно включилася до різноманітних волонтерських проєктів. Але потрібно пам’ятати: це не просто війна за території чи геополітичний вплив. Росія ставить під сумнів і саму ідею української нації, а українська культура опиняється під прицілом. Тому здобувати освіту, ставати фахівцями та фахівчинями своєї справи – не менш важливий фронт боротьби», – каже Данило Судин.
 
✍️ «Наукова робота – це в першу чергу робота, вона в більшості часу відбувається без натхнення, хоча з розумінням того, навіщо ти це робиш і чого ти досягаєш, поки це робиш», – Анастасія Широка.
 
Запрошуємо всіх-всіх на подію, якщо вам під час воєнного стану, в якому сьогодні ми живемо, важко зібратися купки для потрібної роботи.
Наші суперспікери:
🔹 Анастасія Широка – Доцентка кафедри психології та психотерапії УКУ.
🔸 Данило Судин – Доцент кафедри соціології УКУ.
 
Поговоримо про:
✔️ як зараз писати курсову, дипломну чи іншу кваліфікаційну роботу;
✔️ зміни у написанні, захисті дипломної роботи;
✔️ методи, якими можна допомогти собі, коли важко зібратись із думками, налаштуватись;
✔️ натхнення та переконання;
✔️ захист ментального здоров’я в цей складний час. Організація процесу написання роботи під час війни.
 
❓ Коли: 18 квітня о 17:00.
❓ Де: онлайн (посилання надішлемо у день події).
❗️ Участь можлива за умови реєстрації, де також можете поставити запитання спікерам.
 
Подію організовує Бібліотека УКУ в рамках проєкту промоції академічної доброчесності в Українському католицькому університеті.

No responses yet

“Дипломна — це не смертельно” 

Гру 10 2021 Published by under Освіта

Дипломна робота — це чи не перший серйозний науковий проєкт кожного студента.
Тих, кому не вистачає терпіння, натхнення, сили, любові і наснаги, запрошуємо на подію “Дипломна — це не смертельно” .
 
Докази звучатимуть у відповідях:
☑️ Що ж таке дипломна робота і навіщо вона взагалі потрібна?
☑️ Яка вона — робота над дипломною?
☑️ Як шукати, де шукати і чи шукати взагалі літературу?
☑️ Чи можна зробити процес написання дипломної роботи максимально безболісним для нервової системи, як своєї, так і наукового керівника?
☑️ Чи науковий керівник дипломної роботи може стати для студента справжнім другом і помічником?
☑️ Як не зійти з розуму у дедлайновому повстанні, не втратити зв’язок із реальністю і бути “в тому самому ресурсі”?
☑️ Що потрібно зробити, аби знайти власний тайм-менеджмент здорової людини і, зрештою, просто отримати задоволення від процесу написання?
 
Наші суперспікери:
Катерина Зарембо — політична аналітикиня, асоційована аналітикиня Центру “Нова Європа”, перекладачка, викладачка Національного університету “Києво-Могилянська академія”, головна авторка книги “Писати аналітику може кожен”.
о. Андрій Шестак — директор Школи журналістики та комунікацій Українського католицького університету, заступник декана Факультету суспільних наук УКУ.
 
Коли: 16 грудня о 17:00 год.
Де: онлайн (посилання надішлемо за день до події)
Участь можлива за умови реєстрації, де також можете поставити запитання спікерам:
https://forms.gle/KMC8xsaKmiNkaVTx9
 
Подію організовуємо в рамках проєкту промоції академічної доброчесності в Українському католицькому університеті.

No responses yet

Онлайн-презентація книги Блера Рубла “Муза міського шаленства”

Лис 11 2021 Published by under Лекції,Освіта,Презентації

Якщо вас цікавить урбаністика, як творяться міста, як абсолютно неочевидні місця стають культурними осередками міського суспільства, тоді приходьте онлайн до нас на подію, яку готуємо спільно з видавництвом ArtHuss.

Навіщо про таке говорити?

Урбаністичні процеси і їх дослідження дають зрозуміти суспільні цінності, розвиток та взаємодію людей. Не просто взяти і побудувати щось десь (принаймні, так би мало бути). Крім того, цікаво спостерігати, як якась деталь чи конструкція змінює атмосферу міста, а це потім може впливати на подільшу історію!

Буквально кілька днів тому вийшла друком книга “Муза міського шаленства” Блера Рубла у видавництві ArtHuss.

Вона розповідає про те, як перформативні мистецтва перетворюють охоплені конфліктами міста на центри культурних інновацій.

“Деякі міста постають для торгівлі, деякі — для релігії, інші — з державних міркувань. Неаполь почався з пісні” (цитата з книги)

Що підштовхує спільноти до переосмислення власної ідентичності та творення нової?

Про це поговоримо на онлайн презентації цієї книги 

16 листопада о 16:00.

Цінно те, що до розмови долучиться сам автор, Блер Рубл!

А також команда професіоналів, які всебічно розкажуть про теми, охоплені у книзі та їх актуальність:

Спікери:

  • Блер О. Рубл – заслужений член Міжнародного наукового центру імені Вудро Вільсона (Вашингтон, США). Здобув освіту в Університеті Північної Кароліни в м. Чепел-Гілл і в Університеті Торонто. Має звання почесного доктора Інституту проблем сучасного мистецтва НАМ України.
  • Джесіка Зихович – директорка Програми імені Фулбрайта в Україні та Київського офісу Представництва Інституту міжнародної освіти.
  • Наталія Мусієнко – Голова Правління благодійної організації «Українське Фулбрайтівське коло», провідна наукова співробітниця Інституту проблем сучасного мистецтва НАМ України.
  • Ольга Крекотень – помічник Аташе з питань культури Посольства США в Україні.
  • Олеся Камишникова – викладачка, літературознавиця, перекладачка.
  • Оксана Узлова – літературознавиця, перекладачка.

Видання стало можливим завдяки підтримці Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні та сприяння асоціації випускників Програми імені Фулбрайта — благодійної організації «Українське Фулбрайтівське коло».

Подія буде онлайн. Всі деталі тут:

https://www.facebook.com/events/426564992325910

No responses yet

“Доброчесне суспільство: внесок кожного з нас”

Жов 15 2021 Published by under Освіта

Академічна доброчесність не лише стосується грамотного та унікального написання дипломних робіт. Так часто ми навіть не задумуємося, як запросто і будь-де можемо порушити, здавалося б, зрозумілий закон.
Чому так?
Звідки береться це “вміння”?

Запрошуємо всіх охочих на нашу онлайн-подію “Доброчесне суспільство: внесок кожного з нас”.

Що таке доброчесність у контексті формування цілісної особистості?
А як формувати довіру в суспільстві та моральне прийняття рішень?
Як узагалі можна справлятися із недоброчесністю?
І яка психологія порушення чесності у навчанні та перед собою?
Чому ми виправдовуємо себе, порушуючи доброчесність?

Про все це розкажуть спікери
Дмитро Шеренговський — проректор УКУ з академічних питань;
Анастасія Сидорук — соціальна психологиня, асистентка проєкту “Ініціатива академічної доброчесності та етики”.

Участь можлива за умови реєстрації, де також можете поставити запитання спікерам.

Коли: 21 жовтня о 17:00 год
Де? онлайн!
(посилання на подію надішлемо 21 жовтня вранці)

Подію організовуємо в рамках проєкту промоції академічної доброчесності в Українському католицькому університеті.

No responses yet

Лекція Валерія Пекара про 20 уроків 2020 року

Тра 21 2021 Published by under Лекції,Освіта

2020 рік супроводжувався постійними кризами: економічні, політичні, управлінські, етичні та інші на локальному та глобальному рівні💡

А світова епідемія коронавірусу стала спусковим гачком⚡
Які висновки з цього мають зробити люди, компанії, країни та людство?

📝Саме Наш наступний лектор, Валерій Пекар – підприємець, публіцист, громадський діяч, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи та Львівської бізнес-школи УКУ підсумує цей рік – і розкаже, які 20 уроків ми отримали в 2020 році.

Реалізація проєкту здійснена за підтримки Львівської міської ради в рамках Програми “Львів 2020: Фокус на культуру”⏳

No responses yet

Лекція Михайла Винницького “Вища освіта: візія та виклики завтрашнього дня”

Тра 18 2021 Published by under Лекції,Освіта

Цього разу говоримо про Знаки Часу у вищій освіті 🎓 з Михайлом Винницьким!
 
Михайло Винницький – керівник секретаріату Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, викладач Львівської бізнес-школи УКУ та Києво-Могилянської академії.
 
⏳Будемо говорити про множину моделей університетів:
-про професійний університет, який чітко націлений на підготовку студентів до ринку праці;
-про “ліберальний” університет – середовище для Світоглядної Освіти. -про Підприємливий Університет. Про прагнення до різноманіття і унікальності, які мають стати основою для нової “якості” вищої освіти.
 
⏳Ми також поговоримо про виклики змішаного навчання та розуміння того що, навіть після закінчення карантину, онлайн буде існувати паралельно з традиційною аудиторією.
 
⏳Говоритимемо про змішане навчання, яке може стати ключем до зближення університету з роботодавцем.
 
⏳Ну і поговоримо про роль Університету як світоглядного і наукового центру, що особливо важливо, але і проблематично в українських умовах.
Реалізація проєкту здійснена за підтримки Львівської міської ради в рамках Програми “Львів 2020: Фокус на культуру”⏳

No responses yet

Лекція Олександра Аврамчука “Колективна психологія в період пандемії”

Тра 05 2021 Published by under Лекції,Освіта

Від початку пандемії «світ зрушив» – говорить Стівен Кінг 📖

Наскільки наші очікування на початку 2020 року справдились?
У якій реальності ми продовжуємо жити?
Що нас чекає?

Ми говоритимемо не про COVID-19 ⚡️ А про пандемію,

Не про медицину й вірусологію ⚡️ А про психологію людей,

Не про можливості й рекомендації ⚡️ А про те, що, радше за все, відбувається вже.

✏️Наш лектор: Олександр Аврамчук – лікар-психолог, груповий аналітик, канд. психологічних наук, доцент кафедри клінічної психології УКУ!

Ми поговоримо про виклики соціальної ідентичності, про особливості соціальних стосунків у період пандемії та спробуємо більш ширше поглянути на рішення, які схильні приймати в умовах надзвичайних подій.

Через метафоричні образи у відомих фільмах, розглянемо зміни колективної психології та спробуємо співставити їх з нашою дійсністю.

Реалізація цього проекту здійснена за підтримки Львівської міської ради в рамках Програми “Львів 2020: Фокус на культуру”⏳

No responses yet

Лекція Ірини Старовойт “Новини з майбутнього”

Кві 29 2021 Published by under Лекції,Освіта

2020-й рік став роком скасованих подій і планів, а також перекритих кордонів. Усе, або майже усе пішло шкереберть.
Неможливість “зачинити двері між хатою і роботою” і, разом з тим, неможливість вільно пересуватися та мати базове почуття безпеки стали маркерами того, як ми тепер живемо.
Наприклад, туризм забезпечував 1 з 10-ти робочих місць в економіці ЄС. Це не повернеться в найближчі роки або повернеться не таким, як було.
Ми переживаємо і цифровий ренесанс, і цифрову деградацію. Культура на наших очах перетворюється на електронний файл, стрім чи онлайн трансляцію. Ресурс людської уваги і дозвільний час вичерпується. І відбувається занепад аури.

З кінця 1980-х людство сперечається, як правильно називати нашу епоху – постіндустріальною, постмодерною, постгуманістичною? Навесні 1986 року німецький соціальний філософ Ульріх Бек видав книгу, в якій запропонував називати нас Суспільством ризику.
Бо наражатися на великі екзистенційні ризики стало новою долею людини і людства, безвідносно до місця й часу чи соціальних обставин нашого народження.

У місяць виходу книги Бека вибухнув Чорнобиль і це зробило його працю інтелектуальним бестселером. Пройшли роки, возз’єдналась Німеччина, припинив існування Радянський Союз, Євросоюз розширився, цивілізаційний стрибок зробив Китай, у 2015 році помер Бек, а його глобальна книга витримала випробування змінами, не застаріла ні на йоту.

Ризик завжди драматичний: він вимагає раптового переходу з того, що є, у те, що тільки може бути. Іноді трудність цього переходу здається непереборною. Ми взаємодіємо з ризиками як особистості і як спільноти. Небажання брати особисту відповідальність – це слабина сучасних суспільств.
На ділі з виду безпечні офіси і звичайні професії також сповнені ризиків. В умовах революції, війни, а тепер і пандемії ми знову досвідчили, що сподівання на комфортне і безпечне життя нереалістичні. А сподівання, що ризики можна опанувати і перетворити на нагоду чи пригоду – реалістичні.

Чи треба сучасним українцям вчитися ризикувати більше, щоб мати майбутнє, дожити до 2050 року і співтворити глобальний світ, занурений в радикальну непередбачуваність?
 
Подумати про це пропонуємо разом з Іриною Старовойт –  кандидаткою філологічних наук, літературознавицею, поеткою, перекладачкою та викладачкою Українського католицького університету.
🔹 Коли – 1 червня, о 16:00
Реалізація цього проекту здійснена за підтримки Львівської міської ради в рамках Програми “Львів 2020: Фокус на культуру”

No responses yet

Лекція Ярослава Грицака “Пандемія, рік перший: Перші висновки”

Кві 29 2021 Published by under Без категорії,Лекції,Освіта

Пандемія забрала багато життів і завдала удару по світовій економіці, але це не остання і навіть не найбільш загрозлива пандемія. Нас чекають нові 🙂

Такі прогнози від нашого наступного лектора – Ярослава Грицака – українського науковця, історика, публіциста, Професора Українського Католицького Університету.

Пандемія уже стала історичною подією і цілком можливо, що вона послужить водорозділом між двома історичними періодами – ДО ковіду, і ПІСЛЯ нього.

✔У такий період поведінка національних урядів є одним з ключових моментів розвитку чи стримання пандемії.
-Як політична модель управління державою впливає на подолання кризи?
-Може вдалося б не допустити поширення вірусу, якби китайський уряд відреагував одразу?

✔Статистика жертв пандемії показує, що найбільше страждають найменш забезпечені верстви населення.
-Якщо їх не захистити, то розвиток пандемії залишатиметься неконтрольованим?

✔Зараз ми переживаємо змагання, хто кого випередить: швидкість розповсюдження хвороби, пов’язаної, зокрема, з появою нових штамів – чи швидкість появи нових вакцин і темпи вакцинацій.
-То чи має шанси вакцинація проти ковіду?
 
Ярослав Грицак 6 травня о 16:00 підсумує перший рік пандемії! Трансляцію дивіться на Facebook-сторінці Центру Шептицького УКУ 
https://www.facebook.com/sheptytskycenter

Реалізація цього проєкту здійснена за підтримки Львівської міської ради в рамках Програми “Львів 2020: Фокус на культуру”⏳

No responses yet

Next »