Archive for the 'Лекції' Category

Лекція Олександра Аврамчука “Колективна психологія в період пандемії”

Тра 05 2021 Published by under Лекції,Освіта

Від початку пандемії «світ зрушив» – говорить Стівен Кінг 📖

Наскільки наші очікування на початку 2020 року справдились?
У якій реальності ми продовжуємо жити?
Що нас чекає?

Ми говоритимемо не про COVID-19 ⚡️ А про пандемію,

Не про медицину й вірусологію ⚡️ А про психологію людей,

Не про можливості й рекомендації ⚡️ А про те, що, радше за все, відбувається вже.

✏️Наш лектор: Олександр Аврамчук – лікар-психолог, груповий аналітик, канд. психологічних наук, доцент кафедри клінічної психології УКУ!

Ми поговоримо про виклики соціальної ідентичності, про особливості соціальних стосунків у період пандемії та спробуємо більш ширше поглянути на рішення, які схильні приймати в умовах надзвичайних подій.

Через метафоричні образи у відомих фільмах, розглянемо зміни колективної психології та спробуємо співставити їх з нашою дійсністю.

Реалізація цього проекту здійснена за підтримки Львівської міської ради в рамках Програми “Львів 2020: Фокус на культуру”⏳

No responses yet

Лекція Ірини Старовойт “Новини з майбутнього”

Кві 29 2021 Published by under Лекції,Освіта

2020-й рік став роком скасованих подій і планів, а також перекритих кордонів. Усе, або майже усе пішло шкереберть.
Неможливість “зачинити двері між хатою і роботою” і, разом з тим, неможливість вільно пересуватися та мати базове почуття безпеки стали маркерами того, як ми тепер живемо.
Наприклад, туризм забезпечував 1 з 10-ти робочих місць в економіці ЄС. Це не повернеться в найближчі роки або повернеться не таким, як було.
Ми переживаємо і цифровий ренесанс, і цифрову деградацію. Культура на наших очах перетворюється на електронний файл, стрім чи онлайн трансляцію. Ресурс людської уваги і дозвільний час вичерпується. І відбувається занепад аури.

З кінця 1980-х людство сперечається, як правильно називати нашу епоху – постіндустріальною, постмодерною, постгуманістичною? Навесні 1986 року німецький соціальний філософ Ульріх Бек видав книгу, в якій запропонував називати нас Суспільством ризику.
Бо наражатися на великі екзистенційні ризики стало новою долею людини і людства, безвідносно до місця й часу чи соціальних обставин нашого народження.

У місяць виходу книги Бека вибухнув Чорнобиль і це зробило його працю інтелектуальним бестселером. Пройшли роки, возз’єдналась Німеччина, припинив існування Радянський Союз, Євросоюз розширився, цивілізаційний стрибок зробив Китай, у 2015 році помер Бек, а його глобальна книга витримала випробування змінами, не застаріла ні на йоту.

Ризик завжди драматичний: він вимагає раптового переходу з того, що є, у те, що тільки може бути. Іноді трудність цього переходу здається непереборною. Ми взаємодіємо з ризиками як особистості і як спільноти. Небажання брати особисту відповідальність – це слабина сучасних суспільств.
На ділі з виду безпечні офіси і звичайні професії також сповнені ризиків. В умовах революції, війни, а тепер і пандемії ми знову досвідчили, що сподівання на комфортне і безпечне життя нереалістичні. А сподівання, що ризики можна опанувати і перетворити на нагоду чи пригоду – реалістичні.

Чи треба сучасним українцям вчитися ризикувати більше, щоб мати майбутнє, дожити до 2050 року і співтворити глобальний світ, занурений в радикальну непередбачуваність?
 
Подумати про це пропонуємо разом з Іриною Старовойт –  кандидаткою філологічних наук, літературознавицею, поеткою, перекладачкою та викладачкою Українського католицького університету.
🔹 Коли – 1 червня, о 16:00
Реалізація цього проекту здійснена за підтримки Львівської міської ради в рамках Програми “Львів 2020: Фокус на культуру”

No responses yet

Лекція Ярослава Грицака “Пандемія, рік перший: Перші висновки”

Пандемія забрала багато життів і завдала удару по світовій економіці, але це не остання і навіть не найбільш загрозлива пандемія. Нас чекають нові 🙂

Такі прогнози від нашого наступного лектора – Ярослава Грицака – українського науковця, історика, публіциста, Професора Українського Католицького Університету.

Пандемія уже стала історичною подією і цілком можливо, що вона послужить водорозділом між двома історичними періодами – ДО ковіду, і ПІСЛЯ нього.

✔У такий період поведінка національних урядів є одним з ключових моментів розвитку чи стримання пандемії.
-Як політична модель управління державою впливає на подолання кризи?
-Може вдалося б не допустити поширення вірусу, якби китайський уряд відреагував одразу?

✔Статистика жертв пандемії показує, що найбільше страждають найменш забезпечені верстви населення.
-Якщо їх не захистити, то розвиток пандемії залишатиметься неконтрольованим?

✔Зараз ми переживаємо змагання, хто кого випередить: швидкість розповсюдження хвороби, пов’язаної, зокрема, з появою нових штамів – чи швидкість появи нових вакцин і темпи вакцинацій.
-То чи має шанси вакцинація проти ковіду?
 
Ярослав Грицак 6 травня о 16:00 підсумує перший рік пандемії! Трансляцію дивіться на Facebook-сторінці Центру Шептицького УКУ 
https://www.facebook.com/sheptytskycenter

Реалізація цього проєкту здійснена за підтримки Львівської міської ради в рамках Програми “Львів 2020: Фокус на культуру”⏳

No responses yet

Лекція Богдана Шумиловича “Мистецтво майбутнього”

Кві 20 2021 Published by under Лекції,Освіта

Мистецтво недалекого майбутнього…

Ми поговоримо про те як, мистецтво весь час кудись прямує – то за межі Землі, то за межі людинного і живого, то за межі машинного.
Медіа мистецтво, bio art чи твори штучного інтелекту – це все МИСТЕЦТВО МАЙБУТНЬОГО про яке говоритиме Богдан Шумилович.

🔘Розважимо прогнози Реймонда Курцвайла та спробуємо проаналізувати чи актуальні вони для нашого краю.

🔘Також поміркуємо про те як змінюється мистецтво вже протягом ста років та куди рухатимуться ринки мистецтва?

Богдан Шумилович є істориком та культурологом, курує проекти публічної історії Центру міської історії та викладає візуальні студії в УКУ.
Реалізація цього проекту здійснена за підтримки Львівської міської ради
в рамках Програми “Львів 2020: Фокус на культуру”⌛️

No responses yet

“Мистецтво глибоких медіа: про-являючи (не)живе і (не)видиме”. Лекція Андрія Лініка

Кві 12 2021 Published by under Лекції,Освіта

Новий стан і різні форми стосунків, які виникають між живим та не-живим, людським і не-людським, перебувають у фокусі уваги мистецької традиції. Мистецтво глибоких медіа – це напрямок сучасного мистецтва, який розвивається на межі мистецтва, філософії та науки.

Художники(ці), які працюють в сфері мистецтва глибоких медіа зосереджують свою увагу на таких фізичних властивостях як гравітація, електромагнітні поля, грунти, мінерали і кристали, бактерії, віруси. В той же час, вони проявляють і не-видиму матеріальність технологічної природи – радіохвилі, плати, кабелі.

Працюючи в полі природного, технологічного і символічного, художники(ці), перебуваючи в рівноправних умовах з «нелюдськими» агентами, створюють генеровані, напівавтономні чи навіть живі твори. 

Протягом лекції, ми звертатимемося до творів таких художників і художниць як:  Джо Дейвіс, SymbioticA, Сесилія Йонссон, Мелісса Даббін та Аарон С. Дейвідсон, Art Oriente Objet та інших.

Про це все розповідатиме 15 квітня  о 16.00 Андрій Лінік.

Андрій Лінік, художник і куратор проектів мистецтв нових технологій. Один з співзасновників Інституту актуального мистецтва у Львові, головний координатор низки проектів Інституту актуального мистецтва і Тижня актуального мистецтва у 2008 році. Учасник Sound City Days (Словаччина), Cyberfest (Німеччина), Бієнале Нових медіамистецтв WRO (Польща); Mindware 1.0. Technologies of Dialogue (Польща); «Тижня актуального мистецтва» (Україна) та ін.

Трансляцію дивіться на Facebook-сторінці Центру Шептицького УКУ. Реалізація цього проекту здійснена за підтримки Львівської міської ради в рамках Програми “Львів 2020: Фокус на культуру”

No responses yet

Олена Рижко “Як не стати плагіатором мимоволі”

Лис 18 2020 Published by under Лекції,Освіта

Пам’ятаєте, як ви взяли картинку з google для красивого оформлення презентації, але не підписали автора цієї картинки? Або коли писали твір у школі, підглядаючи в Інтернеті, чи хтось іще щось мудре сказав на цю тему, щоб переписати собі?

І таких ситуацій – тисячі. А ми і не задумуємося про це!

26 листопада беріть ноутбук, телефон, чай, записник і включайте лекцію Олени Рижко, яка розповість, “Як не стати плагіатором мимоволі”. І не мимоволі.

Докторка наук із соціальних комунікацій розкаже:

  • що таке академічна доброчесність та які причини її порушення;
  • про плагіат, його види;
  • тексти з ознаками девіацій (“плагіат ідей”, “самоплагіат”, “перенасичення тексту цитатами”);
  • технології плагіату: рерайт, копіпаст, парафраз, компіляція;
  • фабрикацію та фальсифікацію.
  • також дасть відповіді на ваші попередньо вказані питання.

Олена Рижко – поетеса, експертка із підліткового читання, а також авторка наукових і навчально-методичних робіт, поетичних та прозових збірок, досліджень, посібників, монографій. 2018 року захистила докторську дисертацію на тему «Плагіат у соціальнокомунікаційному вимірі початку XXI століття: природа явища та історія боротьби». 

Наукові зацікавлення: соціальна комунікація, аксіологія медіасфери, масова комунікація і Церква, медіаекологія, медіакритика, стилістика.

 

Коли: 26 листопада о 16:00 год
Де: онлайн-подія в zoom (посилання отримаєте за день до події на вказаний у реєстрації e-mail)
Реєстрація: https://forms.gle/QGtCJxszqfGxRQ4L9

 

No responses yet

Презентація книги Ґей Браун “Жити із “зеленим серцем”

Кві 27 2020 Published by under Лекції,Презентації

27 квітня 

Наш Формат

 та 

Бібліотека Українського католицького університету

 запрошує вас, друзі, поговорити про еко-звички на карантині: з чого почати та як не закинути.

Спікери:
 Діана Попфалуші, 

Zero Waste Lviv
– Ілля Петрик, 

Зелена Коробка – Green Box
Разом із нашими спікерами поговоримо про екологічний спосіб життя, еко-звички та як їх дотримуватися в особливих умовах, наприклад на карантині. А також Діана та Ілля обговорюватимуть книжку еко-активістки Ґей Браун «Жити із “зеленим серцем”».
Коли: о 19:00 год 27 квітня.
Де: в прямому ефірі на сторінці Наш Формат.
«Жити із “зеленим серцем”» замовити можна тут — https://bit.ly/2XXcJco
Із промокодом eko_karantyn до 28 квітня на книжку діє 20% знижка (на паперову та на електронну версії).

No responses yet

Подію перенесено. Лекція-презентація книги Оксани Мороз “Нація овочів?”

Бер 10 2020 Published by under Лекції,Презентації

ЛЕКЦІЯ ПЕРЕНОСИТЬСЯ НА НЕВИЗНАЧЕНИЙ ТЕРМІН.

Чи часто ви не погоджувалися з рішенням більшості? Чи дивувалися, “як можна це дивитися, читати, слухати, робити”? Як можна “голосувати за нього, вірити в це, протестувати проти цього”?

Щороку подиву стає дедалі більше, а переконливих пояснень дедалі менше. Утім пояснення є.

Світ кишить інформаційними вірусами. Вони інфікують нас щодня. Вони — провідники для тисяч шкідливих тверджень.
Ця лекція про те, як протистояти зараженню інформаційними вірусами.

З книги “Нація овочів?” ви:

  • дізнаєтеся, що таке інформаційні віруси, і навчитеся їх розпізнавати.
  • зрозумієте, як захистити себе, дітей і близьких від Індустрії вірусмейкерства.
  • познайомитеся з роботою Індустрії, яка створює інформаційні віруси.
  • і без зайвої конспірології дізнаєтеся, як Індустрія вже змінила кожного з нас.

Про авторку:
Оксана Мороз майже 20 років пропрацювала в індустрії вірусмейкерів, маніпулюючи громадською думкою.
Реалізувала понад 1000 проектів, зокрема працювала на президентських і парламентських виборах, брала участь у виведені фінустанов з кризи. Серед її клієнтів були топ-політики і бізнесмени, про яких чув майже кожен українець.
З 2015 року – постійна запрошена спікерка Києво-Могилянської бізнес-школи.
Зараз Оксана пішла з індустрії вірусмейкерів і вперше її описала, відкривши завісу в потойбіччя.

У цій книжці – увесь її досвід маніпуляції думками,  це понад 60000 годин практики.

Про книгу читайте тут.

Коли: 24 березня о 18:30 год
Де: в Парковій аудиторії Центру Шептицького УКУ (вул.Стрийська, 29 а).

Організовують Бібліотека УКУ та видавництво “Yakaboo Publishing”

Лекція безкоштовна за попередньою реєстрацією

No responses yet

Подію перенесено. Андрій Дахній “Філософія футболу”

Бер 05 2020 Published by under Лекції

У нашій соціокультурній реальності дедалі більше місця займає… футбол. Ось перші-ліпші приклади: на недавньому Економічному форумі в Давосі у пошуках прецедентів гармонії між національним і глобальним Ю. Н. Харарі навів саме приклад чемпіонату світу з футболу, а один із найвідоміших творів «новоспеченого» Нобелівського лауреата П. Гандке (екранізований Вімом Вендерсом) називається «Страх воротаря перед пенальті»…

Тож у чому секрет дивовижної притягальності й популярності цього виду спорту? Чи насправді футбол перетворився у сучасну релігію мас? А, можливо, мають рацію ті, хто вважають його попросту примітивним шоу для юрби, масовим психозом, а тому – негідним зацікавленням для мислячої особи? Чому, коли за кордоном чують прізвище «Шевченко», то асоціюють його не так із Тарасом Григоровичем, як з Андрієм Миколайовичем? Чи дійсно футбол став на сьогодні видовищем, яке найбільше відповідає естетичному сприйняттю нашого сучасника? Якою для футболу є роль випадку, везіння, фарту, «футбольного бога»? Що шкодить «королю спорту» більше – фанатики, «ультрас» чи його нестримна комерціалізація? А, можливо, остання є для футболу необхідною запорукою його подальшого розвитку та успіху? На ці та інші питання спробує відповісти філософ і водночас великий любитель футболу Andriy Dakhniy

Коли: 17 березня о 18.30
Де: Паркова авдиторія Центру Шептицького УКУ
Квитки – https://events.ucu.org.ua/e/dakhniy
Design – Serhiy Fedynyak (Directa Design Duro)

No responses yet

Лекція Антона Коломєйцева “Збереження?”

Бер 03 2020 Published by under Лекції

Сьогодні свідоме збереження творів архітектури, містобудування та навіть цілих культурних ландшафтів стало догмою західної культури. На великих територіях міста та поза ними діють жорсткі обмеження щодо їх подальшої трансформації. Парадоксально, але така безпрецедентна увага до збереження сформованої раніше фізичної субстанції спостерігається на тілі динамічних явищ прогресу модернізації, глобалізації та переходу багатьох процесів у віртуальне середовище. Вся ця дійсність сьогодні породжує масу курйозів, маніпуляцій та фейків. Дана лекція покликана критично поглянути на поняття збереження як таке. Що про нього думали наші предки впродовж минулих століть?

Чим відрізняється підхід до цього поняття в контексті культур Сходу? Які обмеження збереження пам‘яті накладає на розвиток та чи дійсно збереження і розвиток є несумісними та взаємовиключаючими?

Якими можуть бути альтернативні концепції збереження? Як пильнуючи пам’ять залишатися при пам‘яті і припинити мислити штампами?

– головний архітектор Львова, доцент кафедри архітектурного проєктування та інженерії Інституту архітектури НУ «Львівська політехніка».

📌 Коли: 10 березня о 18.30
📌 Де: Великий зал
📌 Вхід вільний
Design – Serhiy Fedynyak (Directa Design Duro)

No responses yet

« Prev - Next »