Archive for the 'Без категорії' Category

Лекція Ярослава Грицака “Пандемія, рік перший: Перші висновки”

Пандемія забрала багато життів і завдала удару по світовій економіці, але це не остання і навіть не найбільш загрозлива пандемія. Нас чекають нові 🙂

Такі прогнози від нашого наступного лектора – Ярослава Грицака – українського науковця, історика, публіциста, Професора Українського Католицького Університету.

Пандемія уже стала історичною подією і цілком можливо, що вона послужить водорозділом між двома історичними періодами – ДО ковіду, і ПІСЛЯ нього.

✔У такий період поведінка національних урядів є одним з ключових моментів розвитку чи стримання пандемії.
-Як політична модель управління державою впливає на подолання кризи?
-Може вдалося б не допустити поширення вірусу, якби китайський уряд відреагував одразу?

✔Статистика жертв пандемії показує, що найбільше страждають найменш забезпечені верстви населення.
-Якщо їх не захистити, то розвиток пандемії залишатиметься неконтрольованим?

✔Зараз ми переживаємо змагання, хто кого випередить: швидкість розповсюдження хвороби, пов’язаної, зокрема, з появою нових штамів – чи швидкість появи нових вакцин і темпи вакцинацій.
-То чи має шанси вакцинація проти ковіду?
 
Ярослав Грицак 6 травня о 16:00 підсумує перший рік пандемії! Трансляцію дивіться на Facebook-сторінці Центру Шептицького УКУ 
https://www.facebook.com/sheptytskycenter

Реалізація цього проєкту здійснена за підтримки Львівської міської ради в рамках Програми “Львів 2020: Фокус на культуру”⏳

No responses yet

“Світ одного мандрівника” – виставка в Центрі Шептицького!

Кві 22 2021 Published by under Без категорії

Центр Шептицького презентує виставку «Світ одного мандрівника» 🏔
Виставка про дорогу до себе🙌

Кожен проходить її своїм шляхом, пізнає свої істини, ховає свої таємниці і бачить такі краєвиди, до яких спромігся дістатись…
Це історія, яка не завершується доти, доки мандрівка триває🍃

Автор виставки – Олег Гордійчук!


Глядач може зазирнути через плече автора і відкрити для себе всі ті краєвиди, які відкрились одному мандрівнику під час його сходжень захоплюючими вершинами із різних куточків Світу, відчути всю містичну велич неповторних ландшафтів, поринувши у легкий та ледь відчутний туманний спокій власних спогадів про майбутнє.
🔗Митець та автор виставки – Гордійчук Олег;
🔗Виставка проходить в холі Центру Шептицького;

No responses yet

Права людини в постковідній епосі. Лекція Андрія Костюка

Кві 12 2021 Published by under Без категорії

«Я маю право на…»

Кожен виражає своє бажання у термінах прав людини, чого ніхто не робив ще кілька десятиліть тому.
І кількість прав людини, реальних чи уявних, зростає так швидко, що в якийсь момент посилання на права людини вже мало що означає. Зараз це поняття стало для нас таким звичним, що ми вже не уявляємо свого життя без застереження прав людини.

Одні права зовсім зникають, інші розростаються до гіпертрофованого розміру. В якийсь момент нам здалося, що права людини є аксіомою. А насправді, вони є результатом боротьби та історичного розвитку.
І зовсім не факт, що завтра вони будуть такими, як сьогодні. Нові технології, новий спосіб життя викликає інший тип відносин між людиною і державою, і відповідно видозмінюють наше бачення прав.

Що ми вважаємо правами людини у цій новій реальності?
Як людина з її правами виглядає з точки зору цифрових технологій?
Як змінюються відносини між поколіннями, між статями, між соціальними групами?
Як зміни цих відносин формулюються у термінах прав людини?

Про це все розповідатиме 20 квітня о 16.00 Андрій Костюк – директор Школи права УКУ, керуючий партнер АО«КПЛТ». Президент Nexia Україна. Член Львівської колегії адвокатів. Викладач кафедри філософії Українського Католицького Університету та Львівської бізнес-школи УКУ.

Трансляцію дивіться на Facebook-сторінці Центру Шептицького УКУ.
Реалізація цього проекту здійснена за підтримки Львівської міської ради в рамках Програми “Львів 2020: Фокус на культуру”.

No responses yet

COVID та релігійна мапа світу. Лекція Романа Назаренка

Кві 12 2021 Published by under Без категорії

Як на сучасні релігії вплинув COVІD-19? Відштовхнув, чи змусив шукати рятунку у церкві?
 
У цьому спробуємо розібратись 30 березня на лекції Романа Назаренка у Центрі Шептицького УКУ.
У кожній країні були свої обмеження і, відповідно, свої реакції – хтось беззаперечно підтримував державу, хтось свідомо порушував карантин і виступав проти вакцинації. З’являються нові форми комунікації, а віряни переходять “онлайн”. Традиційні форми духовності діджиталізуються, а духовні практики стають все більш віртуальними.
 
Чим керуються різні релігії в Україні та світі коли приймають рішення під час пандемії? Як поводилися представники релігійних спільнот у часи епідемій і карантину в минулому та як вони поводяться зараз?
 
Про це все поговоримо 30 березня о 16.00 на лекції Романа Назаренка – докторанта Тілбурзького університету (Нідерланди); Керівника проектів та програм Інституту релігії та суспільства УКУ; національного лектора Української академії лідерства.
 
Трансляцію дивіться на Facebook-сторінці Центру Шептицького УКУ.
Реалізація цього проекту здійснена за підтримки Львівської міської ради в рамках Програми “Львів 2020: Фокус на культуру”

No responses yet

#ЛЮДИШЕПТИЦЬКОГО – ІВАННА МОГИЛЯК ПРО 20-ТИ РІЧНИЙ ДОСВІД РОБОТИ В УКУ, ФРАНЦУЗЬКИЙ ШАРМ ТА ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ:)

Лют 18 2021 Published by under Без категорії

Іванна Могиляк розпочинала свою роботу ще у Львівській Богословській Академії, а зараз очолює Деканат студентського життя. В УКУ працює близько 20-ти років і може похвалитися міцною дружбою з колегами, з якими починала ще з 2002 року.


Свою роботу почала з посади референта, проводила екскурсії англійською мовою і займалася фотоархівом та архівом публікацій.
Згодом я почала викладати англійську мову, працювати в центрі сучасних іноземних мов, була адміністративним директором Літньої англомовної школи. Що цікаво, дотепер ми товаришуємо сім’ями з колегами, з ким починала працювати, – скоро це вже 20 років.

Донедавна Іванна працювала заступником декана студентського життя, відповідала за реалізацію політики фінансової підтримки студентів.

В УКУ цікаво працювати, розвивати нові проекти. Загалом, всі проекти, у яких я брала участь чи очолювала, реалізувалися завдяки командній роботі, яка надихає. В команді дуже добре разом працювати, заряджати один одного і мотивувати, тому встигаю тільки завдяки тому, що поруч є багато однодумців.

Насамперед, Іванна цінує, як в людях так і в роботі, чесність, відповідальність, організованість, пунктуальність, відкритість.


Мені імпонує творча атмосфера центру Шептицького. Хочеться повернути «доковідний» час, коли є можливість спілкуватися з людьми, чути мудрі думки і надихатися ними. Я любила, коли тут було багато людей, були різноманітні презентації, виставки, зустрічі, я би повернула це все.

Люблю книги, зараз читаю “Зберігайте спокій” Раяна Голідея, книга на кожен день. Вранці, коли ще всі сплять, намагаюсь читати по сторіночці на один день, для натхнення. Друга книга, яку читаю – «Простими словами. Як розібратися у своїх емоціях».
В соціальних мережах в першу чергу пані Іванна стежить за особами, які надихають та мотивують до особистісного та професійного розвитку, зокрема Мирослав Маринович, пані Наталя Попович, пані Наталя Кадя.

Я захоплююся вишиванням. Ходила в майстерню Магди Дзвін. Дуже мені подобається автентична вишивка та українські строї. Під час карантину переглянула серіал «Корона», який захопив мене висвітленням життя королівської сім’ї, труднощів і викликів. А ще з задоволенням вслухалася у таку витончену англійську вимову.
У Львові з друзями люблю відвідувати французькі ресторанчики, зокрема мій улюблений затишний Tante Sophie.

Окрім активної діяльності в Університеті Іванна встигає приділяти час своїй сім’ї, виховувати двох дітей не просто словами, а власним прикладом.
Мої діти виросли в УКУ. Коли вони народилися, я вже тут працювала, зараз вони вже підлітки, можливо наші майбутні студенти. Я їм розповідаю про те, що відбувається в університеті, як формується наша спільнота, такі історії мали б їх надихати, адже хочеться дати їм гарний приклад.
У вихованні я вимоглива, проте розумію, що виховувати важливо особистим прикладом. Багато вчуся і у них. Деколи, маючи певний досвід, ми рухаємося звичною траєкторією у житті.
А діти ставлять хороші питання:. а навіщо? для чого? невже не можна по іншому? Виявляється можна, тому я в них вчуся, напевне, якоїсь такої адаптивності, flexibility, інколи треба дещо треба відпустити, дещо прийняти.

Як пережити карантин?
Спочатку я втішилася, що є нагода побути самій, разом із сім’єю. Але це теж був великий виклик, було нелегко поєднувати роботу та домашні обов’язки в одному просторі. Карантин навчив мене цінувати час особистого спілкуванням з друзями та колегами. Можливість відчути емоції вживу, а не через монітор, нічим не заміниш😇

No responses yet

Лекція Павла Смицнюка в рамках “Бієнале Шептицький”

Жов 06 2020 Published by under Без категорії

Сьогодні в Україні і Західному світі релігія сприймається як духовна, особиста та етична реальність, яка не повинна втручатися в питання політики і державного устрою. Але чи справді релігійна і політична сфери настільки розділені? Нещодавнє надання томосу Православній церкві України, за активної участі влади, вказує на те, що українське суспільство толерує, чи навіть вітає, взаємопроникнення між релігійним і політичним. Лектор хоче подивитися на цю проблематику з двох перспектив. По-перше, з перспективи державо-будування, виникає питання наскільки доречно щоб демократична і світська влада використовувала церкву для націєтворення? По-друге, з богословської точки зору, важливо встановити наскільки церкві, паростку Царства Божого, в якій немає “ні юдея, ні грека”, доречно брати участь у якихось національних проектах, i взагалі визнавати суверенітет царства людського?
Лекція є спробою знайти відповідь на ці питання через інтелектуальну спадщину Андрея Шептицького. Лектор продемонструє ряд цікавих паралелей між сучасністю та епохою Митрополита. Сьогодні, як і століття назад, церква лобіює українські державні інтереси: тепер — це візити предстоятелів ПЦУ, УГКЦ до Державного Секретаріату США, зустрічі з іноземними дипломатами; тоді —переговори Шептицького в контексті пост-Версальських дебатів щодо Галичини. Як в часи Шептицького греко-католицьке духовенство і миряни були не вдоволені мовчанням Ватикану на пацифікацію польською владою, так і сьогодні вони бажали б щоб Ватикан активніше підтримував Україну в питанні конфлікту з Росією. Які уроки може дати Шептицький сучасним українцям? Про це дізнаєтесь 15 жовтня на лекції «Церква та політика: сучасність та епоха Шептицького»
Лектор:
Павло Смицнюк – директор Інституту екуменічних студій УКУ. Павло вивчав філософію та теологію в університетах Риму й Афін, здобув докторський ступінь в Оксфорді. Основні його зацікавлення – політична теологія, націоналізм та громадянська релігія, екуменічний і міжрелігійний діалог.
Подія відбувається в рамках “Бієнале Шептицький” за підтримки Українського культурного фонду.
#запідтримкиУКФ #запідтримкиУКФ2020

No responses yet

Лекція Марка Климовського в рамках “Бієнале Шептицький”

Вер 30 2020 Published by under Без категорії

6 жовтня запрошуємо на лекцію Марка Климовського «Історія УКУ: від Шептицького дотепер»
Андрей Шептицький один із найвідоміших моральних лідерів ХХ ст. Він також знаменитий тим, що заснував багато успішних проектів і одним із них був Український Католицький Університет, а точніше Греко-католицька богословська академія у місті Львові, від якої і бере свій початок УКУ. У цій лекції пропоную коротко розібратись із історією цього закладу: від моменту його заснування і до сьогодні, коли УКУ є одним з кращих університетів України, та в чому ж формула успіху цієї інституції?
Подія відбувається в рамках “Бієнале Шептицький” за підтримки Українського культурного фонду.
#запідтримкиУКФ #запідтримкиУКФ2020

No responses yet

Лекція Сергія Германа в рамках “Бієнале Шептицький”

Вер 30 2020 Published by under Без категорії

Життя та діяльність Андрея Шептицького легко і водночас складно «втиснути» у рамки формально чи неформально визначених історичних епох.
«Перша епоха» цілком логічно вкладається у період між номінацією Шептицького на Станіславівського єпископа УГКЦ і початком Першої світової війни. Наступні «епохи»: арешт і заслання в Росію до рішення Ради амбасадорів у березні 1923 року визнати Східну Галичину невід’ємною частиною Речі Посполитої, міжвоєнний період до початку Другої світової війни. Остання «епоха», умовно кажучи, радянсько-німецька: з 1939 по 1944 роки, тобто до дня смерті митрополита 1 листопада 1944.
Однак щойно ми почнемо досліджувати його життєвий шлях і духовну спадщину, як виявиться, що легкість і простота у визначенні часових рамок вищезгаданих періодів виявляються позірними. Дії великих не завжди збігаються з коливаннями маятника історії.
На лекції Сергія Германа «Митрополит Шептицький і чотири епохи української історії» поговоримо про те, який вплив мав Митрополит на кожну з цих «епох», починаючи з кінця ХІХ – початку ХХ сторіччя.
Також, згадаємо й про п’яту епоху української історії, для якої постать Шептицького, поза всяким сумнівом, теж має колосальний значення.
Сергій Герман — журналіст, дипломат, письменник, аналітик, автор книги «VIA Романа. Життя митрополита Андрея Шептицького»
Подія відбувається в рамках “Бієнале Шептицький” за підтримки Українського культурного фонду.
#запідтримкиУКФ #запідтримкиУКФ2020

No responses yet

Лекція Михайла Перуна в рамках “Бієнале Шептицький”

Вер 30 2020 Published by under Без категорії

Те, що зробив митрополит Андрей для Української Церкви, мистецтва та загалом для української державності є великим та глобальним. Вірянин ви чи ні, греко-католик чи православний, важливо, щоб якомога більше людей знали та оцінили вклад Андрея Шептицького у духовність та розвиток нашого народу. Чому постать Митрополита Андрея є такою важливою для нашої держави? Чому Шептицький став однією з найбільших церковних постатей Вселенської Церкви у ХХ ст. поговоримо на лекції Михайла Перуна «Андрей Шептицький: актуальне».
Михайло Перун – доцент кафедри богослів’я УКУ, керівник Фундації “Андрей”, доктор наук соціальних комунікацій, дослідник постаті Митрополита Андрея.
Подія відбувається в рамках “Бієнале Шептицький” за підтримки Українського культурного фонду.
#запідтримкиУКФ #запідтримкиУКФ2020

No responses yet

Лекція Юрія Макарова в рамках “Бієнале Шептицький”

Вер 30 2020 Published by under Без категорії

Процес творення націй ніколи не буває безхмарним. Це підтверджує досвід буквально кожної країни, принаймні в рамках європейської цивілізації, до якої ми належимо, бо «уявна спільнота» базується на уявленнях різних верств із різними інтересами та ментальністю. В Україні від початку «Весни народів» змагаються два концепти: «нації ґрунту» та «нації ідеї».
Ґрунт – це споконвічні уявлення про співіснування, які базуються на особистих стосунках і передбачають опортунізм, ситуативні компроміси, домовляння тощо. Ідея – це принцип свободи, закону, гідності. Перший сценарій не потребує й не передбачає відповідальних еліт, другий – на них базується.
Різні культурні герої нації уособлюють таку дихотомію. Митрополит Андрей Шептицький все життя відстоював максими, які лежать в засадах другої моделі: духовне єднання, верховенство безумовної моралі, гідність, освіченість. Чи переможе його сценарій? – від цього залежить нині виживання України як суб’єкта історії.
🔹 25 вересня о 19 годині запрошуємо на онлайн-лекцію Юрія Макарова «Граф Шептицький і українське плебейство».
🔹 Юрій Макаров – журналіст, телеведучий, документаліст, письменник, голова комітету Шевченківської премії.
🔹 Подія відбувається в рамках “Бієнале Шептицький” за підтримки Українського культурного фонду.
#запідтримкиУКФ #запідтримкиУКФ2020

No responses yet

Next »