Про культуру, яку треба пізнавати очима

  • 23 Грудня, 2018
  • Про культуру, яку треба пізнавати очима

    «Культура майя – це така культура, яку треба пізнавати очима. Можна годинами про неї теревенити, але вона все ж потребує візуального вивчення», – почав свою лекцію Юрій Полюхович.

    Майя належать до культурного регіону, який ми традиційно називаємо Мезоамерикою або Середньою Америкою. Мова йде про такі країни як Мексика (південно-східна її частина), Ґватемала, Беліз, західні частини Гондурасу та Сальвадору. Регіон охоплює близько 500 тисяч квадратних кілометрів, що трохи більше від території сучасної України. Попри те, що майя не були єдиним народом на цій місцевості, серед усіх культур давньої Америки саме їхня – найвідоміша і найрозвиненіша.

    Працюючи в різних міжнародних структурах, пов’язаних з фінансами та економікою, пан Юрій з дитинства вивчав давню культуру майя: вона захопила його ще в 11 років. Зараз науковцю 38, а тематика давньої культури майя тільки-но починає набувати розголосу та популярності в Україні. Зокрема, до неї звертаються дослідники Київського національного університету ім. Шевченка, побіжно – Києво-Могилянської академії, та в рамках наукових програм УКУ. «Реалізуватися в Україні, вивчаючи таку екзотичну тему, самі розумієте, тяжко», – зізнається спікер.

    «Я завжди порівнюю цю місцевість з Європою: схожі мови, схожі народи, писемність, вірування…», – проводить паралель Юрій Полюхович. Річ у тім, що цивілізація майя мала безліч схожих рис зі своїми сусідами: ольмеками, ацтеками, сапотеками та іншими племенами. Проте якщо сапотеки мали найдавішу систему писемності, а писемність, наприклад, ольмеків, недошифрована і досі, то з усіх п’яти систем писемності цього регіону ту, якою користувалися майя, вважають найбільш розвинутою.

    Більшість із нас звикла вважати нібито майя давно зникли з лиця Землі. Це – міф. Зараз на світі понад 6 мільйонів майя, які, будучи офіційно християнами, досі здійснюють ритуали. Які, незважаючи на місцями великий наплив туристів, зберігають порядок і бережуть природу свого регіону. У наш час майя поділяють на 28 груп: кампече, лакандони, юкатеки, цоцилі, центаво та інші. 22 з 28-и народів майя проживають на території Ґватемали, у Мексиці – 5 груп, і ще одна в Белізі.

    Регіон – так звана рив’єра майя – неймовірно гарний і цікавий: Кариби, бейлізький бар’єрний риф, який досліджував Жак Ів Кусто, ударний кратер Чиксулуб, що утворився 65 мільйонів років тому на території штату Юкатан – так, саме той, який, за припущеннями вчених, утворився після падіння метеорита, внаслідок чого загинули динозаври. Джунглі, болотиста місцевість, водоспади, гірська Ґватемала, відома своїми вулканами – природа добре попрацювала над створенням такої місцини.

    Архітектура – окрема сторінка будь-якої культури, те, з чим зустрічається іноземець. Найвідоміша піраміда майя – Купулькана, чи так звана Ель Кастільйо (у перекладі з іспанської – «замок»). Вона належить до всесвітньої спадщини Юнеско і є одним із семи нових чудес світу. Поблизу піраміди – будівля обсерваторії, оскільки майя мали значні здобутки в науках, зокрема в астрономії. Дослідники з початку 20-го століття займаються вивченням цих територій, тому все, що ви можете там зустріти – відновлене та реставроване. До найвідоміших міст майя належать Ушмаль, Паленке, Тікаль (де Джордж Лукас знімав епізоди «Зоряних воєн» 77-го року), Калакмул.

    Паленке – місто, де працює пан Юрій. Хоч уся територія Паленке вкрита різноманітними храмами і будинками, дотепер розкопали лише близько 10% міста. «Роботи там на сотні років. Навіть не на десятки – на сотні! Грубо кажучи, куди лопатою не копни – там щось знайдеш», – ділиться враженнями Юрій Полюхович. «Отже, у цих тропічних джунглях ховаються піраміди, які все ще чекають на своїх дослідників».

    В одному з міст сучасного Белізу піраміда майя донині залишається найбільшою спорудою, а піраміда Латанта з об’ємом 3 мільйони метрів кубічних, утричі більша, ніж піраміда Хеопса. «Якщо розглянути піраміду майя, можна порівняти її з матрьошкою. Зазвичай такі будували по 50, 100, 200 років – впродовж кількох поколінь. В умовах тропічного клімату ні органіка, ні фарби не зберігаються, тому покриття пірамід дуже понищене. На тлі цього ранні шари – ті, що всередині – своєрідна капсула часу», – пояснює Юрій Полюхович.

    Попри поважний вік культури майя, куди ж без новітніх технологій у її дослідженні? Вчені багатьох країн світу використовують технології, зокрема систему ViDAR, що працює за принципом лазерного променя: світло потрапляє крізь густі крони дерев, даючи змогу побачити все заховане під ними.

    З компанією Google, зокрема підрозділом GoogleArts, пан Юрій працює у спільному масштабному проекті з оцифрування фотографій зі скляних негативів британського дослідника Альфреда Модслі. Вкінці ХІХ ст. він багато подорожував регіоном, зробивши величезну кількість фото. «Я особисто працював у цьому архіві і щасливий, що вже через 2-3 роки усе це буде у вільному доступі», – радіє лектор. Також команда дослідників найближчим часом планує привезти до України виставку поховальних масок, керамічних ваз та інших знахідок народу Мексики з Національного музею в Кампечі.

    Мрія будь-якого археолога – знайти якусь гробницю. Багато з них обікрали у 60-70 роках. Тоді у Гватемалі використовували динаміт, щоб Майя не цінували золота. Одним з найкоштовніших скарбів був камінь жадеїт – американський нефрит. Вони вважали його символом життя, молодості та бога кукурудзи, який асоціювався з відродженням.

    Майя вивчають археологи та епіграфісти. Пан Юрій, власне, епіграфіст – фахівець, який займається вивченням писемності, документації текстів з подальшим перекладом на європейські мови. «Археологічна спадщина – німа. Ми можемо провести певний аналіз: дослідити, де знайшли річ, припустити, кому вона належала. Проте найпростіше вивчати історію на базі писемних джерел, оскільки їх залишили ті, хто жив у той час», – переконаний Юрій Полюхович. Наприклад, у Південній Америці немає жодного тексту і жодної цивілізації, яка би мала писемність. Інки мали вузлики, мотузки, але це не можна вважати писемністю у повному значенні цього слова.

    Тексти майя – своєрідні комікси. Якщо придивитися, то майже всюди видно підпис різьбяра. «У них була така традиція: скульптор підписував свій твір. Такого ми не спостерігаємо ні в Єгипті, ані в інших цивілізаціях – де ви бачили, щоб поруч з ім’ям фараона підписався якийсь-там скульптор?», – сміється лектор. Як бачимо, майя були доволі демократичними в цьому сенсі. Зміст текстів дуже різноманітний. Нині дослідили понад 7 тисяч текстів майя – це всі наразі відомі науці. Сумарно це близько 76 тисяч блоків, а блок – це одне слово, іноді – два.

    Мова майя – складна ієрогліфічна система комбінацій: знаків-складів і знаків-слів. Усього їх майже півтори тисячі. Майя користувалися двадцятковою системою чисел: від одного до дев’ятнадцяти малювали комбінації крапочок і паличок, а поняття нуля майя ввели швидше, ніж індуси і араби.

    Внесок майя у наше життя насправді куди суттєвіший, ніж могло би здатися на перший погляд. Велика кількість продуктів, які зараз видаються нам цілком буденними, походять з тих місцевостей: кукурудза, яка була священною культурою майя, ваніль, помідори, гарбузи та авокадо. Такі квіти як соняхи та чорнобривці теж вирощували в Середній Америці. Крім того, слова «какао», «шоколад», «ураган», «сигарета» та інші прийшли в Європу саме з мови майя.
    Ще стосовно какао: справжній напій п’ють холодним, а його первинні складники: кукурудза, розмелена у воді з медом, ваніллю і, власне, самим какао.

    Мезоамерика зі своїм культурним різноманіттям часто привертає до себе об’єктиви голлівудських камер: там працювали над такими картинами як серія фільмів про Індіану Джонса, «Хижак» (1987), «Апокаліпто» (2006) та над окремими сценами для «Зоряних воєн» (1977). Також одна з історій, пов’язаних з народом майя, надихнула сценаристів фільму «Аватар» (2009): за основу взяли ідею з ХVI століття. Іспанський мореплавець потрапляє до майя, залишившись живим, закохується в місцеву дівчину та одружується з нею. По прибутті своїх співвітчизників герой бореться проти іспанців поруч із майя, захищаючи свою нову батьківщину, кохану дружину та дітей.

    На лекцію Юрій Полюхович підготував більше 170 слайдів про історію, культуру та внесок майя в наші життя, продемонстрував, як розшифровувати деякі символи їхнього письма та навіть поділився ексклюзивом: аудиторія мала змогу ознайомитись зі знімками пам’яток майя, зробленими ще вкінці ХІХ століття, та фото з місць найсвіжіших досліджень своєї команди.

    Фотогалерея

    Софія Федорак Софія Федорак