Сценарист таких робіт як «Сторожова застава», «Викрадена принцеса» та «Захар Беркут» Ярослав Войцешек завітав 6 лютого до УКУ з лекцією про шлях від ідеї до сценарію.
Українська кіноіндустрія зараз переживає суттєве піднесення. За минулий рік було відзнято близько 50 кінострічок разом з документальними та короткометражними фільмами. Проте, наголошує Ярослав, фахівців-сценаристів в індустрії не вистачає: «Є люди, які щось можуть вигадати, але втілити ідею в життя і зробити з неї сценарій виходить у небагатьох.» Автори більшості робіт, що надсилаються на студію Film UA, гадають, що сценарному мистецтву не треба вчитися. Така позиція є неправильною, адже «якщо ви думаєте про те, щоб просуватися якось в царині сценаристки, перш за все треба хоча б щось про це почитати.»
Але найперша справа, яку треба зробити – це зовсім не написання сценарію. Задайте собі питання: для чого я це роблю і чого хочу? Ціль може бути різною: щоб просто втілили вашу ідею, з цікавості або для початку роботи в індустрії. Після цього вже можна думати над форматом фільму. Якщо ви не прагнете бути профі, але бажаєте відправити роботу на конкурс чи фестиваль, підійде короткий метр. Таке кіно є некомерційним, тому не принесе прибутку, проте це гарна можливість отримати досвід та поспілкуватися людьми зі сфери кіно. Для «входження в індустрію» можна взятися за знімання повнометражного фільму, це зробити реально, якщо, звісно, не розраховувати на великий бюджет. Треба розуміти, наскільки реальною буде ваша ідея для втілення: «якщо ви пропонуєте якесь суперфентезі а-ля «Володар перснів» чи «Зоряні війни», де потрібно 100 мільйонів бюджету, навряд чи хтось захоче це реалізовувати. Ідей, для яких треба баснословні гроші, дуже багато, але зараз індустрія на тому рівні, що ми не можемо окупити великі бюджети.» Виходячи з можливостей реалізації, можна зорієнтуватися за жанром. Тут треба враховувати на що націлена аудиторія у даний момент: наразі найкасовішим українським фільмом є комедія Зеленського «Я, ти, він, вона», а до цього рекорд тримало «Скажене весілля». Таким чином, найбільша ймовірність закріпитися в індустрії буде саме з фільмом комедійного характеру.
Коли з форматом і жанром все більш-менш зрозуміло, просуваємося далі. Необхідно чітко окреслити свою аудиторію, бо «гарний фільм – це той, що задовольняє цільову аудиторію», а отже, щоб ваш фільм подіяв на неї та отримав визнання, треба її визначити. Наприклад, знімаючи мультики чи інші роботи для дітей, розраховуйте, що з дітьми прийдуть і їх батьки, тому треба робити такий продукт, що зацікавить дитину і не буде сильно нудним для дорослого. Усі аналогії, метафори та гумор (необхідний компонент фільму) мають бути на рівні глядача, для якого робиться кіно. Одна з найважливіших умов вдалої роботи – це емоції. «Фільм має змушувати людей відчувати, – говорить Ярослав, – якщо глядач не співчуває героям – він не дивиться ваш фільм, а тільки думає чому ось цей ґудзик на цьому місці, якщо в іншому кадрі він був на іншому.»
Ви обрали формат, жанр і аудиторію, маєте ідею – тепер треба переходити безпосередньо до препродакшену і починати оформлювати вашу концепцію в текст, бо «поки ідея не записана – її нема.» Краще навіть якщо ви матимете декілька ідей, бо альтернатива має бути завжди, а у разі успіху вам буде з чим працювати далі в індустрії. У написанні сценарію треба просуватися «step by step»: спочатку створюємо синопсис, який містить основний опис сюжету: конфлікт, його посилення і розв’язку. Потім переходимо до написання «поепізодника» – тіла сценарію, але без діалогів. Останнім, третім кроком є додавання діалогів. Пам’ятайте, що в середньому фільм має містити 60 сцен приблизно по 2 хвилини, а одна сторінка тексту – це 1 хвилина. Оформлення сценарію теж має значення: загальноприйнятим стандартом є американська форма, тому, якщо ви хочете відправляти свою роботу на кіностудію, бажано дотримуватися відповідного написання.
Важливу роль у тому, чи буде ваш фільм успішним грають герої, тому особливу увагу треба приділити їх прописуванню. Зосередимось на головному персонажі. Він має бути майстром своєї справи: взяти, наприклад, доктора Хауса, Шерлока Холмса чи містера та місіс Сміт. Вони визначні у своїй галузі, але, як і всі ми, мають свої слабкі сторони і проблеми. Важливо, щоб глядач в чомусь асоціював себе з персонажем, так фільм з більшою ймовірністю викличе емоції. Ну і звісно у героя не може бути все добре: це нецікаво, тому він має потрапляти у небезпеки, проте успішно з них вибиратися, принагідно відпускаючи гострий жарт.
Від ідеї до сценарію дійсно довгий шлях, і тут має значення, чи готові ви повністю віддатися роботі і, ймовірно, зазнати поразки. Важливо розуміти, що ви це все робите не для себе, а мусите орієнтуватися на глядача, знати його вподобання, а також сучасні тенденції кіноіндустрії. І тільки коли ви вирішите навіщо це вам і глядачу, можна переходити до оформлення ідеї у сценарій.
