11 вересня 2001 року – терористичний акт у США, 2004 рік – теракт у Мадриді, 2015 – вибухи в Брюсселі та 2015-2018 роки – голод в Ємені. Що схожого та відмінного між цими подіями? Це терористичні акти, які налічують величезну кількість жертв та постраждалих, але ви, найімовірніше, знаєте (або принаймні чули) про кожен з них, окрім останнього …Чому?
У вівторок, 26 березня відбулася одна з найскладніших лекцій з циклу «Несподіваний іслам». За словами самого Романа Назаренка, пропонувати весь курс без лекції про іслам та тероризм було б неправильно, адже саме цю релігію часто вважають найбільш «жорстокою». Але чи дійсно існує якийсь зв’язок між Ісламом та війною?
Мабуть, спочатку варто визначити різницю між терористичним актом та насиллям, адже часто ці слова використовуються як синоніми, хоч це зовсім не так. Терористичний акт – це свідоме провокування та використання страху через насилля для досягнення певних політичних цілей. З огляду на це можна визначити три основних характеристики, що відрізняють терористичний акт від, наприклад, військового злочину: це свідоме та сплановане використання насилля щодо інших, бажання залякати своїми діями особу або групу людей та наявність конкретної політичної мети.
Залежно від часу та ознак виділяють п’ять хвиль тероризму: анархістську (1880-1920 рр. – жертви терору – представники державної влади), антиколоніальну (1920-1960 рр. – активізація політичної боротьби) та хвилю лівого (1960-1990 рр. – головним рупором є вже не автомати та гранати, а засоби масової інформації) й релігійного (1980-2000 рр. – телебачення та mass media стають головною зброєю) тероризму. Остання ж, п’ята хвиля, є однією з найжорстокіших. Перш за все змінилися самі терористи. Світовим лідером за кількістю терористичних атак у 2016 році є так звана «Ісламська держава». Лише за цей рік вона здійснила 1132 атаки, у яких загинуло майже 10 000 людей та поранено близько 8 000. Окрім неї існують й інші терористичні організації («Аль-Каїда», «Боко Харам», «Таліби»), що позиціонують себе як релігійні, однак мають чіткі політичні цілі. Одна з головних – створити власну державу, з одного боку контролюючи територію однієї країни, а з другого – продовжуючи напади на громадян інших. Цей феномен називають Terrorist Semi-States (TSS) («політична напівдержава»).
Кількість терактів з 1970 до 2014 року невпинно збільшувалася; за останніх три роки вона трохи зменшилась та тримається на одному рівні. Однак варто зазначити, що тероризм у різних точках світу ми сприймаємо по-різному. Чому? Тому що нам його так подають! За статистикою 2016 року, на Західну Європу припадає всього 2% усіх терактів у світі та лише 1% жертв. Натомість на Близький Схід та Північну Африку 45% терактів та 55% жертв. Саме тому події, які відбуваються в Мадриді та Парижі настільки сильно помітні (бо їх банально набагато менше), а голод в Ємені, який забирає життя 15-ти мільйонів людей наче залишається поза нашою увагою та медійним простором.
Саме ці шалені відсотки змушують думати, що іслам та тероризм тісно пов’язані. Тут можемо говорити про поняття «ісламський тероризм» та те, як сама віра ставиться до такого роду насильства. Багато людей переконані, що навіть в Корані прописані заклики до насильства, наприклад: «Вбивайте їх усюди, де відшукаєте, виганяйте їх звідти, звідки вони вигнали вас! Смута гірша за вбивство!…(2:191). Однак у джерелах, яких подається подібна інформація, зазвичай використовується вихоплена з контексту фраза, яка або неправильно перекладена, або неправильно подана. Іслам – це релігія миру та покори, яка зовсім не пропагує насильство та війну. Люди повинні бути пильними, перевіряти надану їм інформацію та аналізувати її, добре подумати, перш ніж поширювати новини про терористичні акти, адже не кожен мусульманин є терористом та не кожен терорист – мусульманин. Та й справа далеко не в нації державі чи релігії, а в свідомості самих людей.
