Хто працює у Центрі Шептицького? Відділ Рекрутингу

У Центрі Шептицького розміщено багато відділів УКУ. Розповідаємо хто ці люди, чим вони займаються, та з якими питаннями до них можна звернутися.

Нову рубрику розпочинаємо з відділу рекрутингу, одного з «найжвавіших» відділів УКУ. Рекрутери – хто це такі?

– Ми себе називаємо дитячим садочком, найдитячішим офісом УКУ, оскільки наймолодші серед інших офісів. Сам відділ існує 9 років, але впродовж цього часу йшли і приходили нові люди, було багато реформувань. Можна сказати, що ми як фенікси: відродили його 😄. Спершу була Ганнуся та Остап, з ними була Богдана, яка вже не працює. Потім прийшов Матвій, і ще додали дівчат із підготовчих курсів, які весною працюватимуть разом із нами.

Люди часто вважають, що HR і рекрутинг є трохи подібними відділами. Чим ви відрізняєтесь?

– Насамперед ми трохи інші, ніж HR. Щиро кажучи, тут проблеми із перекладом. Англійською ми «Admission office». Admission office – це приймальна комісія, але у нас в університеті прийнято, що це є ситуативний орган, який скликається на три місяці і за наказом ректора розпускається. Є вступники, потім закінчується вступна кампанія, і цей орган припиняє роботу. А тепер ми, по суті, є цією приймальною комісією на постійній основі. Ми відповідаємо за те, щоб абітурієнти знали, як потрапити в УКУ, які екзамени здавати на ЗНО, як отримати стипендію. Також організовуємо консультаційні дні та UCU tours. Ми – відділ рекрутингу СТУДЕНТІВ. Ось і різниця: цікавимось не працівниками, як відділ кадрів, а вступниками.

Як ваша робота впливає на розвиток університету?

– Популяризація УКУ. Ми як піарники чи маркетологи навчальних програм УКУ. Часто їздимо і розповідаємо про університет. Підходимо до кожного особисто і даємо чесні відповіді на всі питання. Людям це дуже подобається, оскільки ми самі є представниками цього середовища: тут вчимось, живемо, працюємо. Тому люди нам довіряють.

Матвію, ти сказав, що ви зацікавлюєте абітурієнтів, бо є представниками середовища. Уявімо відділ рекрутингу як будинок, а кожен з вас – його цеглинка. Розкажіть про кожного.

Матвій:

– Оскільки я найстарший, то є фундаментом цього будинку. Працюю тут лише п’ять місяців як керівник відділу рекрутингу. Перед цим три роки очолював Львівський Пластовий осередок, а також займався проектами за фахом у сфері архітектури. Попередні три роки працював із молоддю, тому теперішня робота мені близька по духу. В УКУ та в Пласті схожі цінності та цілі. Тому я хотів долучитись саме до цього університету. В Пласті був виховником дитячого гуртка, в станиці за три роки сформував команду і передав обов’язки. А тепер хочу рухатись далі.

А скільки цеглинок у команді?

– Нас п’ятеро: Ганнуся, Остап, Матвій, Юля, Ната та ще скоро буде дві дівчини.

Остап:

– Я за фахом історик, навчаюся в УКУ. Хочу працювати тут, бо подобається університет, прагну допомогти його розвитку. І якось у певний момент з’явилась нагода долучитись до відділу рекрутингу. Я «прожив» в УКУ багато часу, оскільки є студентом. Мені подобається допомагати абітурієнтам і розповідати, як круто бути в такому середовищі. Школярі, які сюди потрапляють, – велике натхнення. Тому з’являється море енергії, щоб її віддавати. Спершу не планував працювати у рекрутингу, але так сталося. І я не шкодую: тут дуже комфортно.

Ганнуся:

– Офіційно я працюю з квітня минулого року. Після першого курсу в УКУ мене зустрів отець Павло Худ, який на той момент був керівником цього відділу. Він сказав: «Зараз літо, просто відпочивати не цікаво. Ходи дам тобі якусь роботу». Далі два літа я допомагала відділу, волонтерила. І з середини третього курсу задумалась про постійнішу роботу. Попередні два роки була в студентському самоврядуванні. Одного разу я допомагала з організацією Дня Відкритих Дверей УКУ (далі: ДВД). Як такого відділу, щоб це організовувати, не було. Тому творці ДВД були дуже збірною командою. А після ДВД мене взяли на роботу офіційно.

Планів піти в рекрутинг не було. Але я вважала, що круто, коли студенти-випускники йдуть на 1-2 роки працювати в цей відділ, бо це хороший кар’єрний старт. І хто, як не студенти, розкажуть абітурієнтам всю правду? Усі працівники, крім Матвія, ще теперішні студенти УКУ. Тому це дуже цікаво як для нас, так і для абітурієнтів.

Наш перший з Остапом день відкритих дверей в березні минулого року зібрав 1000 людей. Для нас це був шок, бо попередні збирали 350-500 студентів. А тут 1000!

Юля:

– Я навчаюсь на соціології 4 курсу, пишу бакалаврську роботу і встигаю поєднувати це з роботою у відділі рекрутингу. Працюю недавно, трошки більше за місяць. Але з відділом знайома була ще до цього, знала про їхні проекти. Давно задивлялась на них). Згодом мені запропонували тут працювати. Звісно, я погодилась, бо було бажання працювати в УКУ – це мій університет, де можна поєднувати роботу з навчанням. Якби питали чи змінила б я відділ рекрутингу УКУ на якийсь інший, то відповіла би, що ні. Мені тут дуже подобається.

Ната:

– Я менеджер зв’язків із громадськістю у відділі. Потрапила сюди дуже випадково. В УКУ я працювала з 1 курсу. Майже рік у пральні в колегіумі, а паралельно було ще море волонтерства. І не завжди вдавалось усе поєднувати. Мені дуже важливо, щоб мене захоплювала робота, щоб я могла нею жити, тоді готова не їсти, не спати, а віддавати, бо є ейфорія. Сама я історик. Спершу це не дуже захоплювало. Та аж на третьому курсі зрозуміла, що історія мені подобається. Якщо говорити про мою роботу у відділі, то почалось це так: із Ганнусею та Остапом ми знайомі давно, мене попросили бути модераторкою бесіди факультету наук про здоров’я на ДВД в листопаді. Там я познайомилась з Матвієм, і так це все зав’язалось. До того ціле літо провела в музеї імені Андрея Шептицького, де займалась піаром. Про свої вміння я розповіла Матвієві, а через місяць він покликав мене на співбесіду.

У вашій команді є соціологи та історики, а також на один архітектор. Як ці спеціальності допомагають у роботі?

Остап:

– Гуманітарний факультет мені дуже допоміг. Це є широка база. Історія дає розуміння цілісної картинки, що є дуже важливо в рекрутингу. Куди і як рухатись, розуміння різних компонентів. Це є в історії і це є в рекрутингу: цикл початку вступної кампанії, його кінець та проміжні процеси. Можливо, якби не гуманітарний факультет і історія, я би цього всього не розумів.

Наталя:

– Гуманітарний факультет допоміг мені бути витривалою, тут я впевнена. Також УКУ навчив не бути сором’язливою. Якщо я хочу, то безкомпромісно беру і роблю. Це дуже хороший навик, щоб реалізуватись в житті.

Соціологи ВР:

– Ми робимо базу даних, аналітику – це є соціологія. Вміємо правильно говорити, критично мислити – це теж соціологія. Та й УКУ зокрема. З цими скілами нам легше вести проекти і працювати загалом.

Матвій:

– Я будую, але не споруди. В Пласті будував маленьке суспільство. Архітектура дала розуміння менеджменту, вміння знайти спільну мову з різними людьми, порозумітись, комунікувати. Після випуску я працював два роки у сфері архітектури, але мені було не цікаво. Паралельно був волонтером у міській раді. Загалом отримав можливість очолити львівську станицю Пласту. Три роки мав комунікації, роботу з міською владою, волонтерства, масштабних проектів. У Пласті поєдналась робота адміністративна і волонтерська, був виховником групи дітей, так званим ментором. Я організовував із командою дуже масштабний благодійний бал, який, до речі, був у Центрі Шептицького. Всі дороги ведуть в УКУ)). Пласт є середовищем для підлітків, далі кудись треба було рухатись. Це і привело мене в УКУ, оскільки схожі цінності.

У вас дуже красивий офіс, який надихає на роботу. Начебто є все: постери, меми, фото, ікони, плакати, графіки. А які є традиції офісу, якісь унікальні елементи?

– У нас є дошка фану і творчості, де можна розслабитись під час робочого дня. Тут смішні постери, локальні жарти, дитячі фото Ганнусі😄 і фото нашої команди. Перша фішка – це оця дошка на стіні. Друга – ми найгаласливіший офіс, завжди багато сміємось.

А який у вас робочий день?

– Кількість годин роботи залежить від кількості завдань та проектів. Можемо до 18:00 чи 21:00 години сидіти. А як є потреба, то й лишитися до ночі. Можемо працювати на вихідних, а можемо їздити на тиждень до інших міст.

Ви справді гарно попрацювали на ДВД в березні 2018 року, бо те, що я зараз тут сиджу і беру у вас інтерв’ю – результат вашої роботи)

Згадали про те, що інколи працюєте дистанційно. Я слідкувала за вашими сторінками в соц. мережах і бачила, що ви робите тур містами України і розповідаєте абітурієнтам про УКУ. Розкажіть, де ви були, і які пригоди траплялись?

– Їздили ми в Полтаву, Луцьк, Рівне, Чернівці, Харків та Київ. Спершу були в Полтаві та Харкові, жили в Українській Академії Лідерства, проводили там презентацію УКУ. Їздили разом із Романом Назаренком, він є національним лектором в УАЛі. Були в школах та університетах. За перший тур охопили приблизно 350 потенційних абітурієнтів. Також ми мали подію в Київському Центрі УКУ «9000 секунд з УКУ». Пізніше Матвій і Остап поїхали до Луцька, згодом у Рівне. Харків приємно здивував своїм інтересом. Школи були зацікавлені, а з університетом Каразіна ми говорили навіть про майбутню співпрацю.

Назвіть 5 плюсів роботи у відділі рекрутингу УКУ.