“Українська абетка. Малюнки Георгія Нарбута” і “НАРБУТ. Студії. Спогади. Листи”
-
Є книги, яким судилося бути надрукованими за всяку ціну і у свій час.
А нам — стати учасниками визнання цих книг.
В нашій Бібліотеці з’явилися дві колекційні книги (про) Георгія Нарбута: “Українська абетка. Малюнки Георгія Нарбута” та “НАРБУТ. Студії. Спогади. Листи”.
Хто такий Нарбут? І чому стільки уваги?
- 25 Листопада
-
Нарбут?
Як каже Вікіпедія:
Георгій (Юрій) Іванович Нарбут (нар. 25 лютого 1886, Нарбутівка — 23 травня 1920, Київ) — український художник-графік, ілюстратор, автор перших українських державних знаків (банкнот і поштових марок). Один із засновників і ректор Української Академії Мистецтв.Визначним досягненням Нарбута і всієї української графіки є його «Українська абетка» (1917), в якій художник досяг граничної простоти й водночас вишуканості композиції, малюнка й кольору. У вирішенні літер абетки Нарбут об’єднав досягнення як української рукописної та друкованої книги, так і досягнення західноєвропейських майстрів шрифту. Нарбутівська «Українська абетка» й донині залишається неперевершеною завдяки високій майстерності художника й глибокому розумінню ним шрифтового мистецтва.
Є оформлювачем банкнот української гривні доби УНР.
-
Що такого?
Так-так, Нарбут став творцем українського стилю у графіці. І задав тон ХХ століттю!До сьогодні шрифт, створений сучасними українськими шрифтовими дизайнерами на основі цих літер, використовують саме тоді, коли хочуть підкреслити український контекст.
Так-от, Нарбут жив і творив у час, коли будувалася Українська держава. А тому була потреба створити нові державні символи. Тому йому і ще кільком художникам доручили розробляти герб, печатку, грошові купюри.
І до речі!
Він почав працювати на вторенням проєкту великого герба!Як пише в istpravda: “На жаль, нам ці роботи не відомі, але до нас дійшла обкладинка проекту. У ній художник зобразив з одногу боку фігури гетьмана, вченого та козака Мамая, що напевно мали символізувати: державне управління, освіченість та ментальність. Ці фігури зображені на фоні геральдичного дерева. З іншого боку – біля обеліску стоїть робітник зі щитом на якому зображений тризуб”.
І це справді красиво (без натяків). -
Абетка?
Абетка авторства Нарбута 1917 року мала 1 титулку і 13 аркушів відбитків літер “Б”, “В”, “Г Ґ”, “З”, “И І”, “К”, “Л”, “М”, “Н”, “О”, “С”, “Ф”, “Ч”.
Видання було в індивідуальній шкіряній папці з орнаментально-шрифтовим тисненням золотом.
Має наукову та історико-культурну цінність.Чому не всі літери?
Найприкріша причина: Нарбут захворів на тиф і не мав грошей на лікування…
Опублікована упорядником та видавцем О. Савчуком 2020 року нова абетка Нарбута має 64 сторінки, 77 ілюстрацій і наклад у 500 примірників.
В описі до книги сказано: “За створення української абетки видатний український графік Георгій Нарбут (1886–1920) брався двічі: 1917 року (14 літер) та 1919 року (3 літери). Абетка — архітвір митця — не лише взірець бездоганної графіки, а й результат творчого шляху художника та його національної самоідентифікації. Ця книга — перше повне видання всіх відомих літер української абетки Георгія Нарбута, репродукованих з оригіналів.
Видання здійснено до 100-ліття від дня смерті митця”. -
В інтерв’ю О. Савчук розповів:
“Робота над виданням тривала близько року. Нашим завданням було представити в одній книзі всі справжні роботи. Все, що Нарбут устиг намалювати, перебуває в різних містах, різних музеях. Складність полягала в тому, що немає фахівця, який би точно вказав, скільки літер намалював Нарбут. Абетки, що видавалися, не були закінчені автором. Перша – 1917 року – містить 13 літер. У абетці 1919-го року – лише три літери. Але відомі ще друкарські відбитки, які Нарбут почав розмальовувати в кольорах. Тож інтернетом гуляють і кольорові ілюстрації, і чорно-білі. Всі знайдені в Україні оригінали нам вдалося досить вдало надрукувати”.
Кожна промальована літера – цілісний художній твір!
І взагалі, абетку ж створюють для дітей. Проте нарбутівська – зовсім не дитяча книга. Вона дуже психоаналітична.
В нас знайдете на місці тут.
-
А чому збірник?
Історія “Нарбутівського Збірника” ще драматичніша…
Задумали мистецьку монографію за життя митця.
Але 1920-го у віці тридцяти чотирьох років Георгій Нарбут несподівано помер.
“Після його посмерних виставок 1922 року в Петербурзі та 1926-го в Києві було створено комітет з підготовки Збірника під орудою Федора Ернста, відомого мистецтвознавця і земляка Георгія Нарбута. Статті замовили найвідомішим дослідникам. Довго готували, але через безгрошів’я 1920-х та драму комуністичної цензури «Нарбутівський Збірник» надрукували лише 1933 року. І одразу в друкарні… знищили весь наклад. Головна причина — на той час були репресовані майже всі автори, а дехто й розстріляний”… (взято з опису книги)
Щасливе завершення історії сталося от тільки 2020 року. З ініціативи Сергія Білоконя видавництву РОДОВІД вдалося відтворити «Нарбутівський Збірник», доповнивши його кількома текстами — спогадами друзів і колег, у тому числі Василя Кричевського, Миколи Зерова, автобіографічними уривками, статтями мистецтвознавців середини ХХ століття, листами, а також вступною статтею Сергія Білоконя.
-
Так з’явилася фантастична книга на 408 сторінок історії та ілюстрацій: НАРБУТ. Студії. Спогади. Листи [Реконструкція знищеного 1933 року «Нарбутівського Збірника»]
Серед авторів — Федір Ернст, Стефан Таранушенко, Еріх Голлербах, Володимир Січинський та інші.
Загальна редакція Анастасії Білоусової та Богдана Завітія. Дизайн Саші Биченка та Numo Team.
Цікаво те, що
“Оригінальний посмертний “нарбутівської збірник” не зберігся повністю – тільки двома неповними фрагментами. Тираж був знищений просто в друкарні – майже всі автори в цей момент виявилися репресованими або убитими радянською владою. Топити за українську культуру в 33 році вже було злочином. Обкладинка збірки теж не збереглася, і якою вона була – можна було тільки здогадуватися. Це стало відправною точкою нашого дизайну”, – розповів Биченко в інтерв’ю до Vogue.
Тому кожна з 500 виданих книжок накладу отримала свою унікальну обкладинку. І це зробила кожну книгу одразу колекційною.
Для цього команда проєкту створила спеціальний алгоритм, який згенерував випадкові композиції робіт Георгія Нарбута, обираючи з візуального матеріалу, що поміщений всередині видання.
-
А ще!
“Часом Нарбут працював у якійсь зовсім неочікуваній царині, наприклад, розробляв дитячі іграшки чи шив вбрання для костюмованих вечірок. Але найбільш відомий він як дизайнер книжкових обкладинок.
Цікаво було дізнатися, що в Петербурзі, де Нарбут мешкав у 1906—1917 роках, його вважали чи не першим фахівцем з книжкового дизайну. Тоді художники оздоблювали книжки й робили для них ілюстрації, а Нарбут, окрім того, розробляв шрифти, обирав папір та інші матеріали для видань, тобто не просто прикрашав книжку, а сприймав її цілісно. Зважав на формат видання та розмір ілюстрацій, використовував техніки та кольори, які більше відповідали тогочасним можливостям і засобам друку, адже не кожен малюнок можна було відтворити, і співпрацював безпосередньо з друкарями, щоб його роботи якнайкраще придавалися для репродукування.
Зараз ці процеси здаються очевидними, але тоді були абсолютно новітніми. Тому тогочасні дослідники називали його “конструктором” чи “архітектором” книжки”. (з інтерв’ю Vogue)
-
Або ще
“Ще в петербурзький період Нарбут товаришував з Вадимом Модзалевським, українським геральдистом та істориком, і вони разом обрамили всі українські герби — зробили їх персональними, уніфікованими, щось пододавали, і в Нарбутівському збірнику є розворот, який показує інновації Нарбута в мистецтві герботворення.
Навіть якщо якийсь умовний Омелько мав гроші й купив дворянство, а герб не міг придумати, то вони рамочку йому зробили, ошляхетнили. Таким чином вони показали, що українські герби і цим відрізняються — вони красиві, вони історичні. Нарбут створив своєрідну дугу, веселку між старим українським мистецтвом і новим.
На мою думку, іншого такого інноваційного модерніста, як Нарбут, котрий напрочуд вдало поєднав старе і нове мистецтво, немає”, – розповіла Л. Лихач, директорка “Родоводу” і керівниця проєкту в інтерв’ю газети “День”.
Ми за те, щоб мистецтво виходило за якісь уже звичні рамки “незрозумілого”Дивіться, спостерігайте і відчувайте!Книги є в читальному залі 2 у Мистецькому відділі.
Підготувала Олександра Яручик
