“Плагіат як соціальнокомунікаційне явище” Олена Рижко
-
Після першої лекції про академічну доброчесність, яку ми проводили для студентів УКУ, нам написала авторка Олена Рижко, яка запропонувала нам свою монографію “Плагіат як соціальнокомунікаційне явище“. Ми уважно прочитали її та вважаємо настільки цінною, що запропонували авторці розповісти про академічну доброчесність, плагіат і все дотичне до цієї теми на окремій події.
Ось подія: “Як не стати плагіатором мимоволі“
А тут коротко про саму книгу.
В сучасному світі плагіат можна зустріти ледь не на кожному кроці. Крадіжки ідей та думок, привласнення чужих слів, цитат та цілих напрацювань, фальсифікація, фабрикація та навіть самоплагіат.
- 18 Листопада
-
Монографія “Плагіат як соціальнокомунікаційне явище” – грунтовне дослідження, яке поступово, сторінка за сторінкою, розповідає про багатоаспектне та цікаве явище плагіату, його соціальну і культурну складову.
Плагіат – завжди актуальна проблема, якою цікавилися у всіх поколіннях. “Академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства”. (Закон України “Про освіту”).
“У ширшому розумінні, плагіат – це багатоаспектне явище, що має соціальнокомунікаційну природу, проявляється як порушення авторського права та права на творчість зокрема і правовий нігілізм загалом, деструктивна ціннісна трансформація; чинник множення симулякрів, руйнування економіки, девальвації освіти й науки, занепаду морально-етичних норм і саморуйнування індивіда, що може бути виражене в різних видах (формах, типах) за допомогою визначених способів і спеціальних технологій. У вужчому розумінні, плагіат – це повне або часткове оприлюднення чужого твору або його фрагментів із текстовими фрагментами, що містять описи, які розкривають суть концептів, що не є об’єктами авторського права (ідеї, концепції, авторські методики та ін.) включно, під іменем особи, що не є автором цього твору. (Цитата із висновку до 2 розділу монографії Олени Рижко с. 238-239).
-
“Юридичне визначення цього терміна вперше з’явилося в українських нормативних документах лише в липні 2001 року в новій редакції Закону України “Про авторське право і суміжні права”. Водночас власне явище плагіату має багатовікову історію. Засуджували літературні крадіжки ще відомі поети та мислителі античности — Ювенал, Горацій, Вергілій і Марціал. Останній уперше застосував слово «плагіатор», що латиною означало «викрадач чужих рабів», до літературних грабіжників. У XVII столітті у Франції з’явилися навіть теоретики плагіату. Зокрема, Франсуа Ла Мот ле Вайє у своїй роботі “Академія ораторів” відкрито радив маскувати власну нездатність до творчості плагіатом і навіть давав рекомендації, як, непомітно замінюючи всі вислови вкраденої фрази їхніми синонімами, приховати крадіжку” (цитата з “Вікіпедії”)
Монографія Олени Рожко “Плагіат як соціальнокомунікаційне явище” складається із вступу, 4 розділів з висновками до кожного та списком використаних джерел, додатковими напрацюваннями, як-от список фільмів та список таблиць.
Перший розділ “Плагіат: сутність явища”
складається із дослідження плагіату, дефініції та сутнісних ознак, історії і причини вдавання плагіату у контексті академічної чесності та багатоаспектності вияву плагіату: юридичного, аксіологічного і філософського.
-
“Проблема плагіату проявляється на всіх рівнях, що виступають більш або менш значними складовими життєвого простору людини, – міжнародному, загальнодержавному, особистісному.” (Цитата із авторського висновку до 1 розділу монографії с. 105).
Другий розділ
детально знайомить читача з видами плагіату, а саме: класифікацією, способами вчинення плагіату, текстами з ознаками девіацій, “плагіатом ідей”, “самоплагітом”, перенасиченістю тексту цитатами, технологіями плагіату, рерайтом, копіпастом, парафразом, компіляцією, фабрикацією та фальсифікацією.
“На основі визначених нами способів учинення плагіату ми запропонували авторську класифікацію наукового плагіату за такими критеріями: 1) за суб’єкт-суб’єктними відносинами, 2) за об’єктом присвоєння; 3) за джерелом присвоєння; 4) за метою використання; 5) за використовуваною технологією; 6) за мовним критерієм; 7) за ступенем прозорості.” (Цитата із висновку до 2 розділу монографії Олени Рижко с. 240-241).
Третій розділ “Рецепція плагіату”:
опитування молоді київських ВНЗ, мініопитування в межах курсу “Сучасні українські ЗМІ в ціннісному вимірі”, експертне опитування, представлення теми плагіату в ігровому кіно як варіант рецепції явища, особистий досвід людини в переосмисленні ставлення до плагіату.
-
“Майже всі респонденти експертного опитування визнають плагіат крадіжкою й засвідчують, відповідно, негативне ставлення до нього. Аргументація власної позиції неодмінно супроводжується оцінкою суті явища із домінуванням аксіологічної, ціннісної оцінки, що ще раз акцентує на аксіологічному вияві проблеми плагіату – в контексті не лише дифузії цінностей, образів та ідей як одного з виявів некоректних а й в інтерпретації самого вдавання до плагіату як свідчення відсутності (несформованості, трансформації) певних цінностей, як-то повага до праці іншого, самоповага, творення нового, повага до закону, розвиток науки, сталий людський розвиток та ін.” (Цитата із висновку до 3 розділу монографії Олени Рижко с. 313).
Четвертий розділ “Запобігання плагіату і боротьба з ним” знайомить із:
особливостями висвітлення проблеми плагіату в ЗМК, державними ініціативами, запровадженням навчальних курсів і розробленням посібників, антиплагіатними комп’ютерними системами, громадськими ініціативами, рекомендаціями щодо боротьби з плагіатом.
Плагіат складається з багатьох частинок та різновидів. Щоб зрозуміти повністю сутність та проблему цього явища, радимо вам прочитати монографію, а також шукати правду і чесність у інших джерелах:
Читайте нашу попередню статтю із списком книг для
Беріть читати книгу
Олени Рижко “Плагіат як соціальнокомунікаційне явище” (Київ : Паливода А. В., 2017)
Підготувала Ірина Підгородецька
