Перша національна українська опера-колядка Миколи Лисенка

“Різдвяна ніч” – це перша національна українська опера-колядка, створена 1872 року.

Микола Лисенко – український композитор, піаніст, диригент, залюблений у народний фольклор, українську пісню. Він поставив цю оперу після створення на сцені у театрі не один раз.

“”Різдвяна Ніч” є доси найбільшим і найкрасшим творам Лисенка, котрий заповнив він таким мистецтвом музикальної краси, що стає она справдішним артистичним бенкетом для писателя, а яко народна опера пориває серце рідними мотивами, підносить душу знаменитою стійностію музикальною””.

(Цитата із статті «Різдвяна ніч» М. Лисенка на сцені руско-народного театру в Галичині, що посилається на першодрук [Дѣло] 10.01.1890)

Відомий сюжет було взято з повісті “Ніч перед Різдвом” Миколи Гоголя, яку написав у період 1830-1832 років.
- 25 Грудня

“Ім’я Михайла Старицького до тієї опереткової редакції, як це кого не здивує, можливо, й не має стосунку. Принаймні 26 січня 1873 року до Петербурзького відділу драматичної цензури було представлено рукописне лібрето із заголовком “Різдвяна ніч”. Святкова оказія в двох картинах. Спорудив по Гоголю до опери А[лександр] Ліндфорс. Музика М.В. Лисенка. Петербургъ, 1873 р. б.”.

Нижче на титульній сторінці є напис “К представлению дозволено (с неб[ольшими] искл[ючениями] во 2ой карт[ине]) 30-аго января 1873 г. Цензор драматических сочинений Никольский” (Від тої першої редакції нотний матеріал не зберігся, а згадане лібрето зберігається у фонді Української драматичної цензури Театральної бібліотеки у Санкт-Петербурзі. – Р. С.). На останній сторінці автографа – розмашистий підпис Олександра Ліндфорса…

Як пояснити цей факт? Не виключено, що “іноземцеві” (Олександр Ліндфорс був шведом за походженням) легше вдалося отримати цензурний дозвіл на “малоросійську” виставу, – як бачимо, лібрето пройшло цензуру у неймовірно короткий термін!
Іще одна невідома загалу деталь: у першій виставі Київського аматорського гуртка Лисенка – Старицького – Ліндфорсів, що відбулася на зламі 1872–1873 років у приміщенні дитячого садочка сестер Ліндфорс, Вакулу співав Микола Русов – тенор. Як кадровий офіцер, він не мав права виступати на сцені, і у спектаклях 1874 року тенорову партію головного героя співав рідний брат першого виконавця – ліричний баритон Олександр Русов, якого Микола Лисенко за чарівний тембр називав “Шура-ангел”.

Успіх “домашніх” показів “Різдвяної ночі” подвигнув авторів подати до цензури другу, розширену версію твору. Із цього приводу Микола Лисенко писав Григорію Залюбовському: “7 марта 1873 года, г. Киев… недавно получена от Главного управлення по делам печати его (М. Старицького) оперета “Різдвяна ніч”, написанная для сцены по Гоголю (“Ночь перед Рождеством”). Музыка к ней моя. Як дасть Бог Великодня дождемо, то й на кону великого театра Київ її побачить””.

(Цитата із статті “Різдвяна ніч” Лисенка в Києві із українського інтернет-журналу Музика, авторства Роксани Скорульської, 11 липня 2014 року. Друкована версія: Перша українська опера на київській сцені // Музика. – 2014. – № 3. – С. 4–7)
“Різдвяна ніч” Миколи Лисенка – унікальний стародук у фонді стародруків та спеціальних колекцій Бібліотеки Українського католицького університету. Складається із 353 сторінок мелодійної та особливої історії для всіх шанувальників не лише української класичної музики, але й для поціновувачів нотної грамоти, музично-інтелектуальної насолоди та для людей, які дотичні, чи прагнуть бути близькими до музики.

Рік видання: 1883 рік. Надрукована у Німеччині.

Опера вперше поставлена була у м. Харків д. А. Б. Пальчинським 27 січня 1883 року, під орудою капельймейстра, п. Емануеля.
На другій сторінці є деяка інформація про оперу, а також представлені дійові особи:
Баритон-Корній Чуб. Заможний козак.
Сопрано, арія-Оксана. Дочка Корнія Чуба. Виконує-Лисенко Ольга, дружина Миколи Лисенка.
Мецо-сопрано-Солоха.
Тенор-Вакула. Син Солохи. Коваль та маляр. Виконує-Русов Олександр.
Бас-Пацюк. Старий запорожець. Виконує-Габель Станіслав.

“Різдвяна ніч” складається із 4 актів.

А ще там пише:

“”Найкрасшим і найбогатшим в правдиві перли музики єсть акт другій опери. Вже в пригравці до того акту імпонують смілі і різкі акорди польонеса, акт розпочинаєсь коротким речитативом і арією Солохи, відтак ще короткій речитатив Голови, а опісля входить дяк і тут доперва виступає пречудовий польонес в цілій своїй красї в арії дяка: “О избранная Солохо” і в дуетї з Солохою (тенор і меццосопран)””
Пісні та колядки, написані до “Різдвяній ночі”:
1. “Упустила голубонька, вже не піймаю” — виконує Оксана.
2. Колядка “Ой радуйся земле — син Божій народився”.
3. “Ой Гандзю милостива”.
4. Колядка “Славен єси”.
5. “Ой на дубі листє сїчеся”.
6. “Дівчатонька-лебедоньки, жаль ваги не має”.
7. “Ой дивноє народження Божого сина”.
8. “Дівчино серденько”.
9. “О обраннице Солохо”.
“У центрі ж моїх спогадів про “Різдвяну ніч” красує Оксана. Се була Ольга Олександрівна Лисенкова. Здавалося, що власне таку полтавську дівчину-“чарівниченьку” уявляв собі Гоголь, малюючи постать Оксани в “Ночи перед Рождеством”: надзвичайна краса, чарівний погляд карих очей, зальотний усміх, знадливість усього поводіння химерної вродливиці! Власне такою вродливицею була Ольга Олександрівна, така принада була в кожному її рухові! Здавалося, що за таку Оксану сердешний Вакула дійсно міг “і чортові душу віддати”! <…>
Великий хор, що займає в “Різдвяній ночі” Лисенковій таке визначне місце, був як одна істота, як один діяч! Величні співи колядкові, особливо “Ой ходив-бродив місяць по небі”, розмаїтні хорові співи інші, то жваві, мов хвилі водограю, то смутні, захоплювали увагу слухачів міцно!”

(Цитата із статті «Різдвяна ніч» М. Лисенка на сцені руско-народного театру в Галичині https://zbruc.eu/node/31469 , що посилається на першодрук [Дѣло] 10.01.1890)

“Успіх “Різдвяна ніч” мала величезний, вона перевершила всі сподівання. Публіка з захопленням вітала і сам твір, і його виконання, і артистів. Упродовж кількох днів, відколи вперше на великій сцені було зіграно “Різдвяну ніч”, оперу давали ще тричі. Київ був переповнений аріями й хоровими співами з “Різдвяної ночі”, хоч Різдво минуло давно, — була масниця й незабаром мав настати великий піст».

(Цитата з інтерв’ю Миколи Цимбалюка із завідувачкою музею Миколи Лисенка Роксаною Скорульською, джерело “Слово Просвіти” – “Різдвяна ніч – перша національна опера” датоване 10.02.2014).

“Різдвяна ніч” – прекрасний витвір музичного мистецтва української опери. Для нас – велика честь зберігати таку пам’ять культури.

Книга зберігається тут.

Підготувала Ірина Підгородецька