Павло Коробчук «Хвоя»

  • Павло Коробчук «Хвоя»

    Павло Коробчук – письменник, лауреат премії «Смолоскип» (2004), премії ім. Б. І. Антонича «Привітання життя» (2009), дипломант «Коронації слова» (2012), поетичного конкурсу імені Нестора Літописця (2016), премії ім. Бориса Нечерди (2017), тощо.

    «Хвоя»особлива збірка поезій, з якою буде комфортно подорожувати і відпочивати душею, читаючи кожен день по віршеві в свою насолоду. Книга, яка складе вам компанію самотнього осіннього ранку за горнятком запашної кави. Книга поезії, яку варто читати на ніч, щоб заспокоїтися, а то й малювати картини в своїй уяві, потім легко переплітаючи їх у свої сни.

     

    Нехай вона спокійно спить, нехай сниться слава колишня, 
    Вона готова йому й надалі щоночі заміняти фортепіано. 
    Одну руку втратив, другою теж можна хреститися до Всевишнього. 
    Заспокоює його так ніжно, гладить волосся йому так плавно. 
                                                                                           («Піаніст»)
    
    

    Поступово автор знайомить нас із близькими його серцю речима, проблемами і тим заохочує очікувати на його наступні книги.

     

    «Не читайте Коробчука.
    Ці букви вологі й холодні.
    Хто його досі ще не читав, 
    Той прочитав сьогодні»
                                       («Не читайте Коробчука»)
    
    

    «Хвою» так і хочеться порівнювати з лісовою артерією, в якій так само багато сили життя, молодого запалу, повноти емоцій та відчуттів.


     

    Я взагалі-нічого про любов. Я дещо про істину 
    Довіру, про яку можна слухати аж до ранку, 
    Аж до моменту, коли душа переходить в тишу, 
    Шум автівок-в асфальт, силікон-в молоко.
                                            («Любов, яка працюватиме за найменших потреб»)
    
    

    Можу впевнено сказати, що «Хвоя» своїм повнобарвним ароматом та літературним смаком дасть поштовх читачеві перечитати цю збірку поезій не лише на одному подиху, але й змусить читача познайомитися із творчістю глибше.

     

    Хто нас із касти тілесних в небесну вестиме, 
    Хто розведе форель у гріхах непропустимих, 
    Хто розірве протокол і підпише угоду
    Про санкціоновані пошуки вищого переходу?»
                                            («Скільки в тобі перестріляно вірних солдатиків?»)
    
    

    Цікаво, а які ж сни сняться авторові, який пише таку самобутню, особливу поезію?

     

    «Любов?
    Якби жінкам вистачало ніжності,
    То вони б не закохувалися в мою ненависть
    Смерть?
    Як би ти не народжувався-все одно помреш
    Єдине виправдання-хвоя
    Три частини одного цілого
    Три вічнозелені гілочки»
                                               («Смерть х Любов=пам'ять»)
    
    

    Нехай це запитання лишиться відкрите для нас, читачів. А ця книга буде приваблювати своєю оригінальністю, легкістю написання та оригінальним дизайном, який так і манить нас помандрувати лісом, відчувши весь ансамбль лісових звуків, повноту свіжих ароматів, збагаченістю кисню.

    (с) Ірина Підгородецька

    Беріть читати: Павло Коробчук “Хвоя”. Видавництво Старого Лева, 2017 р., 222 с.

    • 3 Серпня
Переглянути ще