“Коли менше – насправді більше” Джошуа Беккер

Книга в електронному каталозі тут.

“Коли менше – насправді більше” Джошуа Беккера стане особливо актуальною для багатьох саме влітку, особливо, коли у нас іще карантин, адже з’являється багато часу, щоб впорядкувати свої речі, прибрати вдома, переосмислити, що нам насправді потрібно, а що ні.

“Ваше житло захаращене всячиною: вільного місця на підлозі майже немає, шафи забиті, шухляди ледь засуваються — і навіть до морозильника не влізає усе, що ви туди намагаєтеся запхати. А про кухонні шафки й мови немає: їх завжди мало.

Я вгадав?”

Хоча на перший погляд може здатися, що ця книга про прибирання та впорядкування, проте вона більше стосується особливого погляду на життя, на речі, які навколо нас. Звісно, мінімалізм включає в себе і вміння навести лад, і сприяє економії коштів. Але для мене ключовим у цій книзі був посил, що кожна річ повинна чомусь слугувати.
- 22 Липня

Тримати біля себе предмет, який лише припадає пилом і не служить ні тобі, ні іншим – це егоїстично. Джошуа Беккер наводить приклад того, як люблячі батьки інколи зберігають сорочку, в якій хрестили свою дитину, зважаючи на її сентиментальну цінність для них. Однак автор ставить питання: “То навіщо зберігати ці речі для себе – коли вже не можемо скористатися ними? Хіба не радісніше усвідомлювати, що цей одяг тепер носить інший малюк – янголятко в обіймах матері?”

Цей приклад вказує на те, що кожна річ повинна виконувати свою функцію. Такий підхід є і екологічним. Автор не акцентує на екологічності, але змушує задуматися: чи не краще нам продати або віддати річ, якою ми не користуємося? Адже тоді нові власники цих речей будуть менше купувати щось нове і тим самим не стимулюватимуть виробництво все більшого обсягу товарів, на які витрачається величезна кількість природних ресурсів.

Чи не краще нам здати непотрібні папери в пункт прийому макулатури, щоб не тільки звільнити захаращений простір своєї кімнати, але й врятувати хоча б малесеньке дерево та знизити дефіцит вторсировини, який, на жаль, в Україні є?

Чи не краще перепродати книгу чи подарувати її комусь, знаючи, що ніколи її більше не розгорнемо?
Важливо зрозуміти: Джошуа Беккер не змушує відмовлятися від всього, чим ми не користуємося щодня. Він розуміє, що є речі, які нагадують нам про когось, з якими пов’язані важливі спогади, однак водночас він радить: збережіть найкраще та найважливіше.

Насправді багато його прикладів не зовсім вписуються в українські реалії. Автор пише про США, країну першого світу, про людей, які надспоживають і купують занадто великі будинки або ж кілька машин, не маючи в цьому реальної потреби, крім того, щоб відповідати образу успішної людини. “Американська мрія вимірюється грошовими знаками та квадратними метрами”, – пише Беккер.

Питання про те, чи доцільно купувати більший будинок, ніж потрібно, або ж більше однієї машини, впевнена, актуальні для багатьох жителів країн Західної Європи або США. Однак, думаю, для український читачів в силу економічних обставин такі роздуми будуть трохи смішними або навіть абсурдними.
Попри часткову віддаленість автора від реалій, в яких ми живемо, я впевнена, що кожна людина навіть із невеликими статками знайде в цій книзі щось корисне для себе. Адже, думаю, багато хто може вілшукати в своїй шафі безліч мотлоху, який нічому не служить і лише псує настрій. Кожен, мабуть, хоча б раз у житті помічав за собою здійснення безглуздих покупок, адже всі ми так чи інакше підвладні культурі споживання.

Джошуа Беккер дає таке визначення тому способу життя, про який розповідає: “Мінімалізм – це свідоме вивищення того, що ви найбільше цінуєте, за рахунок відмови від усього, що цьому перешкоджає”.

І справді, шлях до мінімалізму може дати нагоду стати людині більш щедрою, залишаючи для себе найважливіше, дбати про природу і присвячувати свій час не прибиранню чи обслуговуванню непотрібного мотлоху, а собі самому, своїм найдорожчим людям і улюбленим заняттям.

Беріть читати книгу “Коли менше – насправді більше: мінімалізм” Джошуа Беккера (видавництво “Рідна мова”, 2019 р.)

Написала Ірина Парамбуль