книги видавництва Апріорі

Повертаємось із історіями про те, як працюють видавництва у час війни: які виклики, думки та організаційні процеси виникли.
І сьогодні розповідаємо про видавництво “Апріорі” .

Як зараз працюєте?

Працюємо на повну, ведемо комунікацію з нашими читачами у соцмережах, домовляємося про права на книги, готуємо до друку нові видання, продаємо те, що маємо:) Наша команда працює в дистанційному режимі, але в офісі на Катедральній також є людина.

В який момент ви зрозуміли, що пора відновлюватись після 24 лютого?

В перші два тижні після 24-ого лютого було складно зібратися, всі були шоковані і не знали, чого очікувати. Але не можна було сидіти склавши руки, ми розуміли, що українська книга мусить жити.

Спершу ми відновили продаж наших книг за кордоном, ми шукали організації, які були готові придбати наші книги. Переважно це були бібліотеки, книгарні. Ми продавали книги в Польщу, Норвегію, Німеччину тощо. Найбільше попиту було в Польщі. Різні організації, наприклад, Польський інститут книги, закуповували в нас книжки і таким чином фінансово підтримали наше видавництво, за що їм дуже дякуємо. А десь з квітня почали зростати продажі і в Україні, і потроху ми повернулися до звичного режиму роботи.

Чи є щось, що переосмислилось в організації робочих процесів, місії видавництва?
Не можемо сказати, що щось кардинально змінилося. Ми видавали українські книги і нашою місією завжди було поширення української культури та підняття рівня освіченості. Після 24-ого лютого ми продовжуємо це робити.

А як ви ставитесь до російськомовних книг?
Різко негативно. Зараз у нашому видавництві немає місця російськомовній книзі. Таку позицію зайняли ще з 2014 року. Траплялося в путівники міг прокрастися ще варіант тексту російською, щось як четверта мова, здається, було раз. Але зараз такого не допустимо і потогів.

Яке місце у вашій роботі посідають бібліотеки? Як, на вашу думку, бібліотекам покращити свою роботу, особливо зараз, коли наше суспільство прагне і має шанс дійсно розвиватися (і після перемоги)?
Ми часто даруємо наші книги бібліотекам, хочемо, щоб наші книги були доступними для всіх. Ми віримо, що зараз в нашому суспільстві зросте культура читання, і бібліотеки стануть ще популярнішими.

Але, гадаємо, бібліотеки мають бути місцем не лише читання, а й культурного діалогу. Тішить, коли бібліотека “жива”, коли у ній відбуваються творчі зустрічі, реалізовуються цікаві проєкти, події.

Яка книга стала найпопулярнішою в час повномасштабної війни?
Важко сказати однозначно, але фаворитом точно була книга “Холодний яр” Юрія Горліса-Горського. Вона про події 1919-1921, цей складний період становлення української державності. Її часто купували військові.

Також, “Тигролови” Івана Багряного на піку популярності.

Ми готуємо до друку також “Сад Гетсиманський”, сподіваємося, це видання також буде мати успіх.

Чого би вам найбільше хотілось? Чого найбільше бракує?
Перемоги, звичайно. Хочеться, щоб на нашій землі не було більше “врага, супостата”. Тоді і працювати буде спокійніше.

P.S.
Знову ж таки, перемоги всім бажаємо, відпустки в нашому українському Криму 🙂

Бажаємо не падати духом, підтримувати ЗСУ та український культурний фронт, читати українські книги і ніколи не втрачати віри в себе, в наших воїнів, в Бога, в наш народ.

***
Читайте книги видавництва в нас у Бібліотеці УКУ.

А також купуйте книги на сайті Апріорі, щоб підтримати їх.
⠀
Про інші видавництва читайте у нас на сайті.
⠀
Читайте,
Бережіть себе,
Вірте в Україну ❤️

• 8 Вересня