Добрі слова митрополита Андрея Шептицького

  • Добрі слова митрополита Андрея Шептицького

    Митрополит Андрей як турботливий батько так трепетно навчає нас моральності, етики, християнської науки, закладає основи освіти та культури, виховання і читання, що ми просто не могли оминути цю книжечку і не розповісти про неї вам. 

    “Душа людини така, як та незаписана картка паперу. Як довго вона незаписана, можна на ній написати і гарні, і добрі речі. Але можна написати й погані, гидкі. А коли картка паперу записана, то вже трудніше письмо на ній змінити і заступити погане письмо якимсь гарним і добрим. Така-то душа малої дитини”.
    (Цитата з книги “Великого бажайте. 365 думок визначних постатей УГКЦ. Львів, Свічадо, 2019).

    Так-от, розповідаємо про книгу “Канадийским русинам”
    авторства митрополита Андрея Шептицького
    Видана була у Жовкві, в “Печатня ОО. Василіян” 1991 р.
    Має всього 96 сторінок, але цілі глибини мудрості.
    Видання має особливість: надрукований екслібрис митрополита Андрея Шептицького та його підпис.
    У Бібліотеці УКУ ви її знайдете у Фонді спеціальних колекцій.

    “Прийміть ту книжочку так щиро, як Ви щиро мене приймали в церквах і в своїх хатах, коли я мав щастя бути з Вами і для Вас працювати. Прийміть її так щиро, як з щирої любови до Вас писана.
    Посилаючи сю книжочку до Вас, прошу Господа Бога, щоб багато добра поміж Вами зробила, щоб принесла у Ваші хати світло Божої науки і тепло любові Божої”.
    (“Вступне слово”. Цитата с.3)

    Книга напрочуд легка та приємна в прочитанні. Наче спілкуєшся з добрим Другом, який радить тобі, як прожити життя… Який навчає, як бути гідними громадянами, чесними з усіма та із собою в першу чергу, вірними християнами, але найперш — справжньою Людиною. 

    “Нехай же Вам ця книжочка буде поміччю в сповненню того обов’язку. Одну маю до Вас лишень просьбу, читайте ту книжочку не раз, а частіше читайте її дітям, а радше старайтеся навчити дітей всього того, що самі про віру знаєте, чи то з сеї книжочки, чи з іншої, що прочитаєте. Старайтеся завжди мати в хаті побожну книжку і якщо вже не можете послухати Божого слова голошеного в церкві, то бодай послухайте Божого з книжочки.
    А Ви, що маєте щирійше серце для Бога і Єго святої Церкви, Ви, що чуєте і розумієте сей голосний крик тисяч руських і християнських душ, що кличуть о хліб Божої науки, Ви, що розумієте, як страшним небезпеченьством для дітей вирости без віри, без релігії, без моральності, Ви, що дбаєте про те, щоб нарід не пропав на чужині, щоб був окрасою і славою нашої вітчизни, підойміться тої задачі, з побожною книжкою, з катехизмом в руках ідіть до тих, що або Божого слова не знають, або після нього не живуть. Читаючи побожну книжку, станьте проповідниками Божого слова, учіть дітей, учіть молодь, подавайте старцям, що стоять над гробом здорову науку, записану в добрих книжочках.
    Якщо Бог поблагословить Вашій праці і якщо Вам удасться приєднати для святої віри і для вічного спасення хотя й би лишень одну душу, велика Ваша заплата в небі і велика заслуга для ближних, для народа, для вітчизни”.
    (Канадийским русинам (“Одна просьба”. Цитата с. 7-8)

    Прочитавши її, з’являється відчуття добра, особливо, коли читати її теплою осінню за горнятком чаю. 

    Добре було б, якби вона стала настільною книжечкою кожному, хто хоче відчувати і нести у собі світло.

    Книга невелика за обсягом, але має неоціненну життєву мудрість митрополита Андрея, якою він щедро ділиться із всіма нами. В кожному висловленні митрополита бачимо і розуміємо, якою ж доброю та щирою він був людиною, розумною та мудрою, відповідальною та сильною своєю вірою і духом. 

    “Ваша задача не полягає лиш в тім, щоб дітей навчати читати, писати, рахунків. Ви маєте тих дітей і виховати, вироби їх характер, навчити Божий закон заховувати, родичів слухати і поважати, маєте поставити основи моральности під їх будуче життя. Не сповните сеї задачі, єсли самі не будете глибоко пересвідченими християнинами, людьми з сильним характером і чистою совістю”.
    (Канадийским русинам (“До молоді в середніх і вищих школах”). Цитата с.9)

    Кожен розділ книги несе певне інтелектуальне та смислове навантаження. Чи то митрополит розповідає та ділиться своїми життєвим і християнським досвідом, чи він дає поради подружжям, чи ділиться поглядами про те, якими чеснотами варто володіти, і навіть розглядає тему освіти і культури, доєднується до мовознавчих розмов, читання, письма, “добрих та злих книжечок”. 

    І дивовижно, та це все можна ще й поєднати із навчанням доброчесності, особливо академічній. Адже дає нам конкретні поради та методи, як вибрати вчителів, яку заробітну плату варто оплачувати хорошим вчителям (навіть!), про потреби школи, про Божу науку та інше. 

    Хоч і написана для діаспори українців у Канаді, та актуально і для нас, для України.

    “Друга річ рівнож дуже важна для будучности нашого народа в Канаді – то школа. Але не яка будь, а добра школа. Від того чи є школа, чи нема і чи школа добра чи не добра, залежить ціла будучність молодого покоління. Де школи нема, там діти ростуть, якби в лісі, дико. Жодної просвіти не мають і не можуть дати собі ради в житті”.
    (Канадийским русинам “Потреба школи”. Цитата с.46)

    Дуже добра книга, сповнена життєвої сили, енергії і тепла митрополита. Наче відчуваєш його присутність біля себе, коли усвідомлюєш ці поради та ідеї, написані і пронесені крізь багато десятиліть. 

    “Тож, Браття дорогі, шануйте свою честь, не встидайтеся свого народу, своєї віри і свого обряду. Як будуть списувати людність Канади, записуйтеся всі до одного яко Русини-католики греко-католицького обряду…”
    (Канадийским русинам “Спис людности”. Цитата с.49)

    Впевнена в тому, що книга зацікавить не лише наших батьків, учителів та бабусь і дідусів, а й молодь: теж знайдуть, що прочитати тут. 

    “Колись був я в якійсь школі. Директор каже мені, що є записаний і малий Русин. Але як записаний? Тато називався Зелений, тай сина казав записати Ґріном (зелений). Чи то не смішне? А може більше ще сумніше ніж смішне.
    Ви, що і письмо знаєте і ліпше розумієте, що до чого йде, виясніть же неписьменним, що то значить транскрипція, о що йде і як треба справі поступати”.
    (Канадийским русинам “Спис людности”. Цитата с.49)

    Раджу прочитати цю книгу студентам ФБФ і всім, хто цікавиться історією релігії церкви, історією УКУ, історією Греко-Католицької Церкви загалом. І просто шукає добрі слова, які можуть ще й дати відповіді на якісь особисті питання.

    “Важна се річ добре дібрати учителя. Добрих учителів буде добра наука а злих зла. Тож коли прийде ся вам укладати з учителем, добре уважайте, яким він є учителем, та запитайте і тих у котрих був, щоби знати кому своїх дітей віддаєте. … А як доброго учителя знайдете, то не жалуйте єму грошей, платіть йому добре, бо на добру пенсію заслуговує. Добра наука і добре виховання дітей то річ так важна і так цінна, що майже на ню ціни нема”.
    (Канадийским русинам “Яких потреба учителів?”. Цитата с.51-52)

    Також цікавою буде книга студентам та працівникам УКУ, особливо студентам перших курсів, щоб сповна зрозуміти митрополита Андрея Шептицького, познайомитися із ним не просто як із великою постаттю в історії українського державотворення, меценатом освіти і культури, а й просто Другом, мудрість, думки та поради якого, стануть у нагоді всім нам: чи то в праці, чи в навчанні, а чи й у повсякденному житті. 

    “А є тілько добрих книжок, котрі варто читати і котрі вам поручаю. За малі гроші можете собі самі спровадити сі книжки і в коротенькім часі зібрати красну бібліотечку добрих, хосенних книжок. Не говорю тут о добрих книжках, що відносяться чи до господарки, чи до історії, чи як плекати садовину, або ходити коло худоби.
    Такі всі книжки можете читати і з них користати хотяй би були написані через найгірших людей, бо й недобрий чоловік в тих річках господарських може добру раду дати, а якщо б рада не була добра, то кожний фермер переконається в короткім часі”.
    (Канадийским русинам “Добрі книжки” Цитата с. 65-66)

    Отже, доброчесність від митрополита Андрея, це:

    • чесність із самим собою та людьми, які оточують тебе; 
    • шанобливе й добре ставлення до людей; 
    • відкриття, формування освітніх, наукових, культурних осередків;
    • допомога освітнім та культурним закладам; 
    • відкриття і відвідування шкіл, навчальних закладів;
    • навчання рідною мовою, але й повага та вивчення іноземної, якщо проживаєш за кордоном; 
    • шанування і повага добрих вчителів;
    • гідна зарплата для вчителів та освітніх і культурних працівників; 
    • відкриття видавництв і друкарень; 
    • публікації та розповсюдження якісних книг, журналів; 
    • відкриття бібліотек і читалень; 
    • формування домашньої бібліотеки ;
    • читання книг;
    • постійне вдосконалення рідної мови та знання закордонних; 
    • формування навиків письма і комунікацій та інше.  

    “Не забувайте бесіди, яку вам діди і прадіди передали в спадщині. Держіться всіх добрих старих руських звичаїв. Не встидайтеся ані руської мови, ані руського обряду, голосно признавайтеся до того, що ви Русинами, лиш старайтеся поступованєм своїм з’єднати і собі народові повагу і славу в людей. Ані наш обряд, ані наша бесіда не перешкоджає вам в нічім бути добрими, прив’язаними до краю і о добро краю дбалими горожанами Канади”.
    (Канадийским русинам “Будьте добрими горожанами”. Цитата с.92)

    Читайте, навчайтеся, дбайте не лише мирське, але й про духовне та вічне.

    “Пам’ятайте, християнські батьки, що ви перед Господом Богом зобов’язані дбати та працювати над вихованням своїх дітей!
    …Ваша хата є першою і найважливішою школою, в якій ваші діти мають навчитися любити Бога і людей. А якою буде ця школа — такою буде, очевидно, й наука!
    І якою буде ваша родина, таким буде й те виховання, яке подаватимете своїм дітям!”
    (Цитата з книги “Великого бажайте. 365 думок визначних постатей УГКЦ. Львів, Свічадо, 2019).

    Написала Ірина Підгородецька

    • 4 Листопада
Переглянути ще