Академічна доброчесність не лише стосується грамотного та унікального написання дипломних робіт. Так часто ми навіть не задумуємося, як запросто і будь-де можемо порушити, здавалося б, зрозумілий закон.
Чому так?
Звідки береться це “вміння”?

Запрошуємо всіх охочих на нашу онлайн-подію “Доброчесне суспільство: внесок кожного з нас”.

Що таке доброчесність у контексті формування цілісної особистості?
А як формувати довіру в суспільстві та моральне прийняття рішень?
Як узагалі можна справлятися із недоброчесністю?
І яка психологія порушення чесності у навчанні та перед собою?
Чому ми виправдовуємо себе, порушуючи доброчесність?

Про все це розкажуть спікери
Дмитро Шеренговський — проректор УКУ з академічних питань;
Анастасія Сидорук — соціальна психологиня, асистентка проєкту “Ініціатива академічної доброчесності та етики”.

Участь можлива за умови реєстрації, де також можете поставити запитання спікерам.

Коли: 21 жовтня о 17:00 год
Де? онлайн!
(посилання на подію надішлемо 21 жовтня вранці)

Подію організовуємо в рамках проєкту промоції академічної доброчесності в Українському католицькому університеті.

– Як колись українці малювали ікони?
– Чим унікальне давнє українське церковне малярство?
– Як створювалися книги-дослідження автора з історії українського мистецтва:
“Українське церковне малярство в Галичині”,
“Датування галицьких ікон XIV-XVI ст.”,
“Майстер мініатюр Пересопницького Євангелія”?

•  Але наскільки правдивий цей образ?
   Хто справжній автор цієї історії?
   Чи знали ви, що багато мусульман протестують проти нього?
   Хто такий Аладдін та наскільки ця історія має арабські корені?
   Чи справді існувало місто Аграба?
   Який образ жінки ховається між рядками?
   Які стереотипи нав’язує нам цей мультик?

«Summa Tempologica» — назва проєкту, що позначає феномени людського мислення в музиці: сполучення, усвідомлення, компонування. Їх часто визначає динаміка руху минулого назустріч модерному. І це та «сума логіки часу», яку, за аналогією з титульними словами Юрія Андруховича, можна спостерігати із «безконечно відкритою потенційністю», а відтак і перевірити на відповідність хроносу (реального і відносного) 4 покоління митців: польського майстра Вітольда Лютославського, українських визнаних авторів Віктора Камінського, Михайла Шведа, Остапа Мануляка та молодого композитора Юрія Пікуша. Прем’єра твору останнього інспірована Резиденцією у «Стипендії Шептицького» — проєкті Центру Шептицького за підтримки УКФ, що продовжує традиції підтримки талановитих українців для творення нових культурних артефактів.

Виконавці:

Наталія Кожушко-Максимів, флейта (UA)
Тарас Гамар, кларнет (UA)
Наталія Пелех, фортепіано (UA)
Володимир Веретельник, маримба (UA)
Марко Комонько, скрипка (UA)
Андрій Чайковський, скрипка (UA)
Устим Жук, альт (UA)
Оксана Литвиненко, віолончель (UA)
Роман Кресленко, диригент (UA)Програма:Михайло Швед (*1978, UA). «Блазні» для двох скрипок (2018)
Віктор Камінський (*1953, UA). Соната для віолончелі та фортепіано (2020)
Вітольд Лютославський (1913–1994, PL). «Grave» метаморфози для віолончелі та фортепіано (1981)
Остап Мануляк (*1983, UA). «Сальтації II» для флейти, кларнета, скрипки та віолончелі (2021, світова прем’єра)
Юрій Пікуш (*1998, UA). «Summa Tempologica» для камерного ансамблю (2021, світова прем’єра твору композитора резидента цьогорічної стипендії Шептицького)

*Відкриття відбуватиметься з дотриманням всіх карантинних вимог.

У співпраці з Міжнародним фестивалем сучасної класичної музики «Контрасти»