Archive for Квітень, 2021

Лекція Ірини Старовойт “Новини з майбутнього”

Кві 29 2021 Published by under Лекції,Освіта

2020-й рік став роком скасованих подій і планів, а також перекритих кордонів. Усе, або майже усе пішло шкереберть.
Неможливість “зачинити двері між хатою і роботою” і, разом з тим, неможливість вільно пересуватися та мати базове почуття безпеки стали маркерами того, як ми тепер живемо.
Наприклад, туризм забезпечував 1 з 10-ти робочих місць в економіці ЄС. Це не повернеться в найближчі роки або повернеться не таким, як було.
Ми переживаємо і цифровий ренесанс, і цифрову деградацію. Культура на наших очах перетворюється на електронний файл, стрім чи онлайн трансляцію. Ресурс людської уваги і дозвільний час вичерпується. І відбувається занепад аури.

З кінця 1980-х людство сперечається, як правильно називати нашу епоху – постіндустріальною, постмодерною, постгуманістичною? Навесні 1986 року німецький соціальний філософ Ульріх Бек видав книгу, в якій запропонував називати нас Суспільством ризику.
Бо наражатися на великі екзистенційні ризики стало новою долею людини і людства, безвідносно до місця й часу чи соціальних обставин нашого народження.

У місяць виходу книги Бека вибухнув Чорнобиль і це зробило його працю інтелектуальним бестселером. Пройшли роки, возз’єдналась Німеччина, припинив існування Радянський Союз, Євросоюз розширився, цивілізаційний стрибок зробив Китай, у 2015 році помер Бек, а його глобальна книга витримала випробування змінами, не застаріла ні на йоту.

Ризик завжди драматичний: він вимагає раптового переходу з того, що є, у те, що тільки може бути. Іноді трудність цього переходу здається непереборною. Ми взаємодіємо з ризиками як особистості і як спільноти. Небажання брати особисту відповідальність – це слабина сучасних суспільств.
На ділі з виду безпечні офіси і звичайні професії також сповнені ризиків. В умовах революції, війни, а тепер і пандемії ми знову досвідчили, що сподівання на комфортне і безпечне життя нереалістичні. А сподівання, що ризики можна опанувати і перетворити на нагоду чи пригоду – реалістичні.

Чи треба сучасним українцям вчитися ризикувати більше, щоб мати майбутнє, дожити до 2050 року і співтворити глобальний світ, занурений в радикальну непередбачуваність?
 
Подумати про це пропонуємо разом з Іриною Старовойт –  кандидаткою філологічних наук, літературознавицею, поеткою, перекладачкою та викладачкою Українського католицького університету.
🔹 Коли – 1 червня, о 16:00
Реалізація цього проекту здійснена за підтримки Львівської міської ради в рамках Програми “Львів 2020: Фокус на культуру”

No responses yet

Лекція Ярослава Грицака “Пандемія, рік перший: Перші висновки”

Пандемія забрала багато життів і завдала удару по світовій економіці, але це не остання і навіть не найбільш загрозлива пандемія. Нас чекають нові 🙂

Такі прогнози від нашого наступного лектора – Ярослава Грицака – українського науковця, історика, публіциста, Професора Українського Католицького Університету.

Пандемія уже стала історичною подією і цілком можливо, що вона послужить водорозділом між двома історичними періодами – ДО ковіду, і ПІСЛЯ нього.

✔У такий період поведінка національних урядів є одним з ключових моментів розвитку чи стримання пандемії.
-Як політична модель управління державою впливає на подолання кризи?
-Може вдалося б не допустити поширення вірусу, якби китайський уряд відреагував одразу?

✔Статистика жертв пандемії показує, що найбільше страждають найменш забезпечені верстви населення.
-Якщо їх не захистити, то розвиток пандемії залишатиметься неконтрольованим?

✔Зараз ми переживаємо змагання, хто кого випередить: швидкість розповсюдження хвороби, пов’язаної, зокрема, з появою нових штамів – чи швидкість появи нових вакцин і темпи вакцинацій.
-То чи має шанси вакцинація проти ковіду?
 
Ярослав Грицак 6 травня о 16:00 підсумує перший рік пандемії! Трансляцію дивіться на Facebook-сторінці Центру Шептицького УКУ 
https://www.facebook.com/sheptytskycenter

Реалізація цього проєкту здійснена за підтримки Львівської міської ради в рамках Програми “Львів 2020: Фокус на культуру”⏳

No responses yet

“Невпокій в культурі” Фройда: презентація книги у розмові Юрка і Тараса Прохаськів”

Кві 26 2021 Published by under Презентації

Про один із найзначущіших психоаналітичних внесків до культурної антропології та найвпливовіших творів сучасності – “Невпокій в культурі” Зиґмунда Фройда 6 травня розмовлятимуть Юрко і Тарас Прохаськи.

Бібліотека УКУ та видавництво “Апріорі” запрошують на онлайн-презентацію книги Фройда “Невпокій в культурі” в першому українському перекладі Юрка Прохаська, здійснений у 2020 році до 90-річчя першого видання оригіналу (1930 року) та виданий у 2021 році до 165 річниці з дня народження Зиґмунда Фройда.

Чому “Невпокій в культурі” вважається одним із найважливіших і найвпливовіших трактатів нашого часу?
Де Зиґмунд Фройд почав писати цей нарис? Цікаво, що стало поштовхом?
І навіть, як з самого початку він збирався назвати свою працю?

Про все це, про дещо інше і ще про особливості перекладу книжки буде нагода почути від перекладача книги Юрка Прохаська.

Юрко Прохасько – ґерманіст, перекладач, есеїст, психоаналітик (УСП).

Модератор, співрозмовник на події: Тарас Прохасько – сучасний український письменник, журналіст.

Коли: 6 травня о 17:00

Книга видана за підтримки House of Europe.

Де: буде трансляція на fb-сторінці Бібліотеки УКУ та видавництва “Апріорі”

Зустрінемось!

No responses yet

“Світ одного мандрівника” – виставка в Центрі Шептицького!

Кві 22 2021 Published by under Без категорії

Центр Шептицького презентує виставку «Світ одного мандрівника» 🏔
Виставка про дорогу до себе🙌

Кожен проходить її своїм шляхом, пізнає свої істини, ховає свої таємниці і бачить такі краєвиди, до яких спромігся дістатись…
Це історія, яка не завершується доти, доки мандрівка триває🍃

Автор виставки – Олег Гордійчук!


Глядач може зазирнути через плече автора і відкрити для себе всі ті краєвиди, які відкрились одному мандрівнику під час його сходжень захоплюючими вершинами із різних куточків Світу, відчути всю містичну велич неповторних ландшафтів, поринувши у легкий та ледь відчутний туманний спокій власних спогадів про майбутнє.
🔗Митець та автор виставки – Гордійчук Олег;
🔗Виставка проходить в холі Центру Шептицького;

No responses yet

Лекція Богдана Шумиловича “Мистецтво майбутнього”

Кві 20 2021 Published by under Лекції,Освіта

Мистецтво недалекого майбутнього…

Ми поговоримо про те як, мистецтво весь час кудись прямує – то за межі Землі, то за межі людинного і живого, то за межі машинного.
Медіа мистецтво, bio art чи твори штучного інтелекту – це все МИСТЕЦТВО МАЙБУТНЬОГО про яке говоритиме Богдан Шумилович.

🔘Розважимо прогнози Реймонда Курцвайла та спробуємо проаналізувати чи актуальні вони для нашого краю.

🔘Також поміркуємо про те як змінюється мистецтво вже протягом ста років та куди рухатимуться ринки мистецтва?

Богдан Шумилович є істориком та культурологом, курує проекти публічної історії Центру міської історії та викладає візуальні студії в УКУ.
Реалізація цього проекту здійснена за підтримки Львівської міської ради
в рамках Програми “Львів 2020: Фокус на культуру”⌛️

No responses yet

“Авторське право в університеті”

Кві 20 2021 Published by under Освіта

Незнання не звільняє від відповідальності, правильно?

Бібліотека УКУ, Academic IQ та юристи Українського католицького університету запрошують на подію!

Від теорії до практики:

  • що таке авторське право та чому про нього треба знати всім;
  • про плагіат та академічну доброчесність у сфері освіти;
  • що буває з “інтелектуальними злодіями”, та як ними не стати;
  • поради для студентів та викладачів, як творити законно 🙂

І ще багато кейсів та практичних порад ви зможете дізнатися від наших запрошених лекторів: 

Євгена Ніколаєва – консультанта Academic IQ – “Ініціативи академічної доброчесності та якості освіти”; 

Іванни Малицької – керівниці юридичного відділу УКУ; 

Сергія Гавенка – юрисконсульта УКУ.

Коли: 27 квітня
о 17:00 год
Де? онлайн
*для участі просимо зареєструватися.

Подія відбудеться в рамках промоції академічної доброчесності в Українському католицькому університеті.

До зустрічі! 

No responses yet

Права людини в постковідній епосі. Лекція Андрія Костюка

Кві 12 2021 Published by under Без категорії

«Я маю право на…»

Кожен виражає своє бажання у термінах прав людини, чого ніхто не робив ще кілька десятиліть тому.
І кількість прав людини, реальних чи уявних, зростає так швидко, що в якийсь момент посилання на права людини вже мало що означає. Зараз це поняття стало для нас таким звичним, що ми вже не уявляємо свого життя без застереження прав людини.

Одні права зовсім зникають, інші розростаються до гіпертрофованого розміру. В якийсь момент нам здалося, що права людини є аксіомою. А насправді, вони є результатом боротьби та історичного розвитку.
І зовсім не факт, що завтра вони будуть такими, як сьогодні. Нові технології, новий спосіб життя викликає інший тип відносин між людиною і державою, і відповідно видозмінюють наше бачення прав.

Що ми вважаємо правами людини у цій новій реальності?
Як людина з її правами виглядає з точки зору цифрових технологій?
Як змінюються відносини між поколіннями, між статями, між соціальними групами?
Як зміни цих відносин формулюються у термінах прав людини?

Про це все розповідатиме 20 квітня о 16.00 Андрій Костюк – директор Школи права УКУ, керуючий партнер АО«КПЛТ». Президент Nexia Україна. Член Львівської колегії адвокатів. Викладач кафедри філософії Українського Католицького Університету та Львівської бізнес-школи УКУ.

Трансляцію дивіться на Facebook-сторінці Центру Шептицького УКУ.
Реалізація цього проекту здійснена за підтримки Львівської міської ради в рамках Програми “Львів 2020: Фокус на культуру”.

No responses yet

“Мистецтво глибоких медіа: про-являючи (не)живе і (не)видиме”. Лекція Андрія Лініка

Кві 12 2021 Published by under Лекції,Освіта

Новий стан і різні форми стосунків, які виникають між живим та не-живим, людським і не-людським, перебувають у фокусі уваги мистецької традиції. Мистецтво глибоких медіа – це напрямок сучасного мистецтва, який розвивається на межі мистецтва, філософії та науки.

Художники(ці), які працюють в сфері мистецтва глибоких медіа зосереджують свою увагу на таких фізичних властивостях як гравітація, електромагнітні поля, грунти, мінерали і кристали, бактерії, віруси. В той же час, вони проявляють і не-видиму матеріальність технологічної природи – радіохвилі, плати, кабелі.

Працюючи в полі природного, технологічного і символічного, художники(ці), перебуваючи в рівноправних умовах з «нелюдськими» агентами, створюють генеровані, напівавтономні чи навіть живі твори. 

Протягом лекції, ми звертатимемося до творів таких художників і художниць як:  Джо Дейвіс, SymbioticA, Сесилія Йонссон, Мелісса Даббін та Аарон С. Дейвідсон, Art Oriente Objet та інших.

Про це все розповідатиме 15 квітня  о 16.00 Андрій Лінік.

Андрій Лінік, художник і куратор проектів мистецтв нових технологій. Один з співзасновників Інституту актуального мистецтва у Львові, головний координатор низки проектів Інституту актуального мистецтва і Тижня актуального мистецтва у 2008 році. Учасник Sound City Days (Словаччина), Cyberfest (Німеччина), Бієнале Нових медіамистецтв WRO (Польща); Mindware 1.0. Technologies of Dialogue (Польща); «Тижня актуального мистецтва» (Україна) та ін.

Трансляцію дивіться на Facebook-сторінці Центру Шептицького УКУ. Реалізація цього проекту здійснена за підтримки Львівської міської ради в рамках Програми “Львів 2020: Фокус на культуру”

No responses yet

COVID та релігійна мапа світу. Лекція Романа Назаренка

Кві 12 2021 Published by under Без категорії

Як на сучасні релігії вплинув COVІD-19? Відштовхнув, чи змусив шукати рятунку у церкві?
 
У цьому спробуємо розібратись 30 березня на лекції Романа Назаренка у Центрі Шептицького УКУ.
У кожній країні були свої обмеження і, відповідно, свої реакції – хтось беззаперечно підтримував державу, хтось свідомо порушував карантин і виступав проти вакцинації. З’являються нові форми комунікації, а віряни переходять “онлайн”. Традиційні форми духовності діджиталізуються, а духовні практики стають все більш віртуальними.
 
Чим керуються різні релігії в Україні та світі коли приймають рішення під час пандемії? Як поводилися представники релігійних спільнот у часи епідемій і карантину в минулому та як вони поводяться зараз?
 
Про це все поговоримо 30 березня о 16.00 на лекції Романа Назаренка – докторанта Тілбурзького університету (Нідерланди); Керівника проектів та програм Інституту релігії та суспільства УКУ; національного лектора Української академії лідерства.
 
Трансляцію дивіться на Facebook-сторінці Центру Шептицького УКУ.
Реалізація цього проекту здійснена за підтримки Львівської міської ради в рамках Програми “Львів 2020: Фокус на культуру”

No responses yet