У середу, 21 листопада, у Центрі Шептицького відбулася зустріч серії «Агент 034» Культурологія УКУ з Вірляною Ткач на тему «Антропологія як мистецтво: від польового дослідження до театральної сцени».

Режисерка, перекладачка, засновниця «Yara Arts Group» при експериментальному театрі Ля Мама у Нью-Йорку. Авторка багатьох проектів, присвячених Лесю Курбасу. Дослідниця української, бурятської та киргизької культур. Вірляна, хоч і народилася в Нью-Йорку, має українське коріння (дідусь зі Львова). Мама виїхала до Америки ще дівчинкою, це були роки другої Світової війни, а у 1952 р. народилася Вірляна.

На запитання «Чому ти вибрала театр?» відповідає з усмішкою. Каже, що спочатку мріяла бути астронавтом або балериною, а потім раптово вибрала антропологію через те, що слово сподобалося. Вірляна є авторкою понад тридцять п’єс, серед яких «Лісова пісня Яри» (за мотивами драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня»), «Світло зі Сходу», базою для якої стали вірші «Кобзаря» та вистава «Документальна мрія», яка здобула надзвичайну прихильність американських критиків. Саме після постанови цієї п’єси Вірляна вперше була запрошена в Україну, де співпрацювала з українськими акторами та виступала у Львівському академічному театрі ім. Леся Курбаса.

Звісно ж Вірляна проводила й польові дослідження. Одного разу її було запрошено на шаманський обряд. Мабуть, саме це було однією з причин написання книги «Shanar» про бурятські шаманські ритуали. Американка з українською душею – саме такі люди надихають та змушують дивитися на світ не лише з одного боку. Щоб відчути все, про що розповідає ця фантастична жінка, варто прийти до неї і послухати, не лише читати.

Текст – Соломія Зелінська

Також про зустріч з Вірляною Ткач ви можете прочитати на нашому сайті у матеріалі Христини Полотнянко https://center.ucu.edu.ua/blog/chervoni-cherevychky-tochno-ne-dlya-mene-ya-avangard/

Facebook

Як мусульмани насправді ставляться до жінок – і яку роль тут відіграють етнічна культура чи традиції, а також політичні тенденції в Ісламі?

Найчастіше на Заході дуже скептично оцінюють стан жінки в мусульманському світі. Але як виглядає ситуація насправді, ким є жінка в Ісламі?

Чи зобов’язує Коран носити паранджу, чадру, хіджаб, нікаб, хімар та навіть буркіні? В чому полягає різниця між ними? Що говорить Коран про статус і місце жінки у суспільстві?
Чому у різних ісламських країнах є протилежне ставлення до виховання хлопчиків та дівчат? Де пролягає відмінність між рівноправ’ям, рівноцінністю і рівністю?
Чому у різних мусульманських країнах ми можемо побачити такі кардинально різні підходи у ставленні до жінки? Що означає успішна жінка згідно з Ісламом?
Та чи існує політичне майбутнє у жінки-мусульманки?

Про це все поговоримо 5 грудня о 18.30
Великий конференц-зал Центру Шептицького УКУ (цоколь)
Лектор – Roman Nazarenko, докторант Тілбурзького університету(Нідерланди). 
Квитки – https://2event.com/events/1581193

Документалістика відгукується на травми і виклики сучасного світу глибокою мистецькою рефлексією, часом нещадною до свого глядача.
На лекції йтиметься про видатні документальні фільми сучасності, які розповідають про:
– геноцид, що лишився безкарним (“Акт убивства” та “Погляд тиші” Джошуа Оппенгаймера);
– хрестовий похід режисера-документаліста проти президента США (“Фаренгейт 9\11” Майкла Мура);
– баланс між нехтуванням історичною пам’яттю та її бездумною сакралізацією (“Аустерліц” та “День Перемоги” Сергія Лозниці);
– авторитарний абсурд і тоталітарну машину за північним кордоном (“Процес: Російська держава проти Олега Сенцова” Аскольда Курова);
– жорстокі забавки заможних туристів та дозволи на безкарні вбивства (“Сафарі” Ульріха Зайдля);
– цілий всесвіт знань, що живе за власними законами (“Екс Лібріс: Нью-Йоркська публічна бібліотека” Фредеріка Вайзмана).

Про ці всі фільми та їх режисерів розповість Лук’ян Галкін – кінознавець, співзасновник онлайн-видання Moviegram, виконавчий продюсер UA:Культура

Коли: 8 грудня о 14.00
Де: 303 аудиторія Центру Шептицького УКУ
Квитки –  https://2event.com/events/1581450

Відкриття виставки Pictoric «Віч-на-віч: права людини в цифрову добу» (Face to face — human rights in the digital age) – спільний проект українських ілюстраторів та німецьких письменників, що показує своє бачення стану прав людини та соціальної нерівності.

Також поговорили з Anna Sarvira про деталі створення цієї виставки, роботу ілюстраторів на соціальні теми та міжнародні проекти.

📸Більше фото на сайті – https://center.ucu.edu.ua/galereya/

Facebook

Хто найбільший популіст Вестероса – він чи вона? Які політичні теорії ховаються між рядками 5-ти книг? Чому в Серсеї нема авіації, щоб воювати проти драконів? Як гроші та економіка впливають на політичну організацію королівств? Чим відрізняється грабіжник від феодала? Хто впливає на хід історії – особистості чи соціальні структури? Чи слогани домів наперед визначають долю для їх представників? Які політичні та економічні уроки потрібно пам’ятати, сідаючи на Залізний Трон?

І врешті-решт, хто крутіший: Дейнеріс чи Джон Сноу?
Про все це будемо розбиратися на зустрічі тих, хто завжди чекає приходу Зими!

Серіал «Гра престолів» чи його книжкова версія «Пісня льоду та вогню» є значно більше, ніж просто про фентезі. Звісно, казка важлива – ми завжди можемо використовувати вигадку для того, щоб моделювати події – і знову, і знову дивитися, що ж трапиться? В реальному світі такі привілеї творення доступні не завжди і не кожному, але фентезі для того й існує. Як часто під час перегляду чи прочитання у вас виникали думки «як би ж тільки він/вона вчинив/ла інакше»? І чи думали ви, що могло би трапитись далі?

«Гра престолів» – це передовсім модель змагання різних соціальних та економічних конструкцій в режимі реального часу. Справжній подарунок для соціально-політичного науковця. Це протистояння призводить до насильства та політичної нестабільності, воно створює переможців і переможених, кращі та гірші стратегії і моделі поведінки, а нам всім дає багату поживу для роздумів.

Про політику та економіку світу «Гри престолів» поговоримо разом з Дмитром Шеренговським у Центрі Шептицького УКУ.
Коли: 12 грудня о 18.30
Де: Паркова аудиторія

Завдяки феноменальним здобуткам у науці, архітектурі й мистецтві, а також складній системі писемності цивілізація майя, без сумніву, може вважатися однією з найрозвиненіших та найвідоміших археологічних культур на Американському континенті. Попри існування величезної кількості сучасних хибних уявлень про майя як нащадків «атлантів» чи позаземних цивілізацій, що зникли або «перемістилися у часі чи просторі», мільйони індіанців майя донині мешкають на своїй території, розмовляючи майже тими самими мовами, що й тисячу років тому. Ба більше, значення внеску аборигенів Америки в сучасну культуру і сільське господарство світу надзвичайно вагоме та присутнє у нашому повсякденному житті.

Цивілізація майя бере свій початок у 1 тис до н.е. та існувала аж до загибелі останнього незалежного міста Тайясаля у 1697 році. Впродовж цього періоду виникли й загинули десятки держав майя, кожна із власною династичною історією, архітектурою та пантеоном богів. Інколи більш могутні династії робили спроби об’єднати величезні території у межах «імперії», але єдиної держави майя на чолі з одним правителем ніколи не існувало. Постійна боротьба за сфери впливу та території, ймовірно, була однією з причин поступового занепаду і зникнення класичної цивілізації майя.

Впродовж останніх десятиліть було здійснено безліч відкриттів, досягнуто вагомих здобутків у дослідженні стародавніх майя. Наші сучасники є свідками виявлення невідомих міст у тропічних джунглях, дешифрування разючої писемної спадщини і застосування нових дослідницьких методів. «Золота ера» у вивченні цивілізації майя лише починається…

Про все це ми говоримо з Юрієм Полюховичем, доктором філософії, співробітником наукових проектів Maya Hieroglyphic Database Project (University of California, Davis, США), Colecciones Arqueológicas de Palenque: análisis, catalogación, almacenamiento y restauración (Instituto Nacional de Antropología e Historia, Мексика) та Proyecto Arqueológico Altar de Sacrificios (Гватемала).

Коли: 18 грудня, вівторок, 18:30
Де: Центр Шептицького, Паркова аудиторія
Квитки: https://2event.com/events/1575925

Напевно Ви ще не знаєте, кому може бути відомим Ваш пароль на пристроях, профілях в соціальних мережах та е-пошті? Існують засоби, які дозволяють це перевірити.

Запрошуємо Вас на цикл майстер-класів від Факультет суспільних наук УКУ про #Internetsafety.

1️⃣ лекція досвідченої експертки з інтернет-безпеки Надія Баловсяк (Надежда Баловсяк), викладачки програми Магістерська програма з медіакомунікацій УКУ.

🕕Коли: 3 грудня, 18:00
📍Де: Центр Шептицького

Деталі за посиланням: http://bit.ly/2PRMVM7

Зима справді близько❄️
І ми розповідаємо, що варто відвідати у Центрі Шептицького УКУ в останній тиждень осені:

📍Сьогодні о 15.00 відкриття виставки
Права людини в цифрову добу
📍26/11 – Чому фінська освіта є успішною: живий діалог з Арі Покка
📍29/11 – Презентація книжки “Бог і Майдан: аналіз і свідчення”
📍29/11 – Куріння: свідомий вибір чи вдала маніпуляція?
📍30/11 – Сімейний бізнес: як мудро розподілити ролі? від Lviv Business School (LvBS)
📍30 листопада – 1 грудня – ECOfestival від UCUactive
📍01/12 – Конкурс на кращого оратора 2018 від Ораторський клуб YODA
📍01/12 – Вистава “Зелене Євангеліє” від Шкільний Театр УКУ “На Симонових стовпах”

📸 – Anastasiia Bondarenko

Facebook

Античні містерії: біля витоків надії на спасіння.
Дякуємо, Уляна Головач за цікаву лекцію.
Більше фото на нашому сайті – https://center.ucu.edu.ua/galereya/

Facebook

Напевно Ви ще не знаєте, кому може бути відомим Ваш пароль на пристроях, профілях в соціальних мережах та е-пошті? Існують засоби, які дозволяють це перевірити.

Запрошуємо Вас на майстер-класів від досвідченої експертки з інтернет-безпеки Надії Баловсяк, викладачки програми Магістерська програма з медіакомунікацій УКУ

Ви дізнаєтесь все про паролі: як створювати, перевіряти надійність, зберігати, повідомляти інших.
📍Деталі за посиланням: http://ucu-edu.tilda.ws/iss

🕕Коли: 3 грудня, 18:00
📍Де: Центр Шептицького

📍Подія у Facebook – https://www.facebook.com/events/1877349262300934/



Facebook